Децентралізація та участь громадян в управлінні є невід'ємними елементами європейського нормативного розуміння демократичного управління, які Україна визнала, офіційно підписавши Європейську хартію про місцеве самоврядування у 1997році. Однак, для наповнення змістом, політична воля правлячої еліти країни до створення управління, яке узгоджувалося б з європейськими цінностями, має бути підтримана відповідною політикою, інституційними реформами та належними впроваджувальними заходами. Деякі зміни вже відбуваються, але розвиток комплексної „стратегії трансформації" для унітарної і все ще дуже централізованої держави ще залишається нерозпочатим. Виявилося, що на національному рівні дуже важко досягти згоди щодо спільного бачення децентралізації, не в останню чергу через різні тлумачення  та розуміння того, що саме означає децентралізація. З іншого боку, на місцевому рівні громади наразі не завжди виграють від процесу децентралізації, а ефективні та результативні комунальні послуги є скоріше винятком, ніж правилом. Про це також можна говорити як про центральну проблему, яку має вирішувати пропонований проект з децентралізації.

У відповідь на офіційний запит з боку Президента України про швейцарську допомогу у сфері децентралізації, було досягнуто згоди з SDC, що у майбутньому децентралізація буде утворювати одну із центральних сфер, в яких Швейцарія надаватиме допомогу Україні. У 2006 році SDC замовило дослідження про стан децентралізації в Україні, включаючи розробку можливих варіантів втручання. Було досягнуто взаєморозуміння з ключовими зацікавленими сторонами в Україні (під час кількох семінарів, проведених разом з ключовими зацікавленими сторонами), що будь-яка підтримка у сфері децентралізації має забезпечити ті суттєві вигоди, які децентралізація може дати громадам. SDC підтримало численні проекти, в ході яких успішно була випробувана соціальна мобілізація. Соціальна мобілізація не тільки, як виявилося, добре працює в Україні, але й відповідні проекти успішно продемонстрували, що громади можуть організуватися у групи, і що вони здатні планувати та вдосконалювати комунальні послуги.

Замість відтворення стратегії соціальної мобілізації через типовий проект донорської підтримки, SDC, із ключовими зацікавленими сторонами, вирішило, що соціальна мобілізація має стати невід'ємною частиною системи місцевих органів управління (області, району, села та міста). Передбачається, що потім система місцевих органів управління зможе відповідати потребам місцевої громади. І, найважливіше, місцеві органи управління розроблять підходи до поліпшення послуг, що ними надаються, або шляхом поліпшення ефективності планування, фінансування, бюджетного процесу та управління, або шляхом передачі зовнішнім контракторам обов'язку надання комунальних послуг. На сьогодні місцевим органам управління у виконанні всіх цих завдань перешкоджають багато проблем та перешкод. У деяких випадках перешкоди полягають у неспроможності ефективно використовувати існуючі закони та підзаконні нормативно-правові акти. В інших випадках так відбувається через обмежуючі закони, настанови та стандарти, які розроблені на загальнонаціональному рівні.

Пропонований проект з децентралізації спрямований на досягнення трьох основних цілей: поліпшення комунальних послуг шляхом більшої інтеграції груп та асоціацій громади; упорядкування та поліпшення процесу інтеграції послуг, що надаються громаді, у систему місцевої влади; запровадження проаналізованого досвіду та найкращої практики від впровадження проекту у пілотних регіонах на загальнонаціональному рівні в ході децентралізації.

Проект передбачає три етапи: підготовчий етап (2007-2009 роки), етап консолідації та етап завершення. Рішення про впровадження етапу консолідації залежатиме від позитивного зовнішнього розгляду проекту та від остаточного рішення щодо статусу України у швейцарській стратегії співробітництва (Стратегія співробітництва з 2011року). Загальна фінансова підтримка на підготовчий становитиме 3 млн. швейцарських франків (CHF). Проект виконуватиме Швейцарський центр ресурсів та консультацій з питань розвитку (Skat). Проект виконуватиметься у двох областях та Автономній Республіці Крим, а також на національному рівні. У кожній області буде відібрано щонайменше по два райони та у кожному районі по 5 сіл. Одна із областей буде відібрана на заході країни (Вінницька), а друга - на сході. У 2007 році буде прийнято рішення щодо фінансової можливості поширення проекту на відібрану область на Сході. Як тільки це буде зроблено, то найбільш підходящі області та райони будуть відібрані в результаті відбіркового процесу.  З огляду на те, що існує все ще багато питань, які не вдалося з'ясувати протягом підготовчого етапу проекту (липень-листопад 2006 року), то пропонується, щоб проект мав початковий під-етап у січні-липні 2007року. Протягом цього періоду можна вирішити, як планувалося, невирішені питання, які включають остаточний відбір українського партнера, визначення пілотних регіонів та відбір секторів втручання. Як тільки всі невирішені питання будуть з'ясовані на задоволення SDC, то початковий етап можна буде почати як і планувалося.

Виконання проекту ґрунтуватиметься на тісному співробітництві з існуючими партнерами (наприклад, UN-CIDP, UN-MGSDP, та Християнським дитячим фондом), а також іншими партнерськими організаціями, які включають різноманітні асоціації, установи та організації, що спеціалізуються у різних аспектах децентралізації. Важливо зазначити, що проект співпрацюватиме із партнерськими проектами UNDP, але не через них. Окрім того, проект тісно співпрацюватиме із іншим проектами донорської підтримки та ініціативами з децентралізації. Він координуватиме свою роботу з ЄС, DFID, SIDA, CIDA, GTZ, DANIDA, USAID, а також з UNDP та Світовим банком. Метою координації є не тільки обмін досвідом, але й уникнення дублювання та використання досвіду, здобутого в інших донорських ініціативах, щоб не „винаходити велосипед".