05.11.2012
Норвегія: Драммен – місто, що пройшло трансформацію
Ми продовжуємо знайомство з досягненнями Норвегії у сфері місцевого самоврядування.
31.10. 2012 українська делегація приїхала до міста, яке знаходиться 45 кілометрів від Осло і яке трансформувалось із міста з сумнівною репутацією у місто, де бажають жити люди.
Зустріч відбувалась у мерії, яка, як і всі будинки управління, скромні, але дуже функціональні (цікава деталь: презентації норвезькою мовою, але на кожному слайді українською напис: «гості з України в жовтні», мер був присутній протягом всього часу і втручався при всіх презентаціях, вносячи суттєві уточнення).
Драммен (65 тисяч населення), заснований в 16 столітті і за цей час мав свої періоди піднесення та занепаду. До 1870 року був найбільшим містом Норвегії. До 80-тих років був індустріальним, промисловим містом з не дуже доброю репутацією. Тепер він динамічно розвивається у нових сферах. Новим гаслом міста, що розвивається, яке є на рекламних буклетах є «Драммен, як добре вино, з роками стає кращим!»
У 2008 році Драммен отримав приз ООН як найбільш привабливе для життя місто.
Бюджет міста 3,8 млрд крон. Міськрада – 49 депутатів, що обираються на 4 роки. Рада обирає мера. Депутатом є 33 роки, 9 років є мером. Член консервативної партії.
Презентація про Драммен – керівник управління інформації Драммена.
(Гасло герба міста – у вірності та справедливості наша сила)
Виконком (робочий комітет) – 11 людей, займаються питаннями планування та економікою міста.
В раді є комітети: культури – 13 осіб, соціальних питань – 12, освіти та дітей – 12. Є контрольна рада з 6 осіб, які контролюють виконання бюджету. Комітет з переговорів між працедавцями та працівниками (7 + 7).
На виборах 2011 року у раду обрали від 6 партій: консервативна партія (49% голосів виборців) – 25 місць, коаліція з партіями близькими за ідеологією і мають більшість в 70%
Рада з розгляду скарг розглядає скарги мешканців на рішення адміністрації, органів ради. Навіть коли скарга йде на інший рівень влади, спочатку її мають розглянути депутати ради.
Система управління у місті має два рівні: міської адміністрації – 6 директорів за напрямами діяльності та 41 працівник та рівень надання послугу – школи, будинки пристарілих, спорт і т.п. .
Муніципалітет Драммена є найбільшим працедавцем в комуні, тут у комунальних структурах працюють 4300 працівників, які надають послуги 65 тисячному населенню міста.
Половина працівників муніципалітету працюють у будинках престарілих, 1 тисяча в школах
Інші послуги, які не може надати людям сам муніципалітет, закупляються в інших виконавців – державних чи приватних підприємств.
Є 13 програмних напрямів де працює муніципалітет за якими здійснюється планування та звітність і за досягнення чи провали у яких оцінюють виборці міську раду.
Ще одна цікавинка - «система управління цілями та результатами». При формуванні бюджету чітко визначаються цілі, які слід досягти і параметри для моніторингу розуміння досягнення цих цілей. Ця система є визначальною для коректного планування розвитку.
Система планування складається із таких головних документів: загальний муніципальний план на 12 (25) років вперед(стратегія), тут закладаються стратегічні напрями діяльності муніципалітету(при його розробці залучаються міські активісти, місцевий бізнес, враховуються рекомендації державних органів), (зараз йде дослідження прогнозу кількості населення Драммена на найближчі 25 років – це 90 чи 120 тисяч. Адже потрібне розуміння де люди можуть працювати, де жити, які послуги отримувати)
Далі розробляються тематичні(галузеві) плани та економічні плани(на 4 роки, під які планується бюджет). Після того , як затверджені плани вищого ієрархічного рівня приймаються плани та напрямах(цих 13, за якими працює муніципалітет).
Найбільшою проблемою міста є зростання населення міста. З одного боку це показник позитивного клімату міста, а з іншого – це створення проблем, особливо у транспорті, адже магістралі, які будувались 20 років тому, розраховувались на 65 – 70 тисяч, що уже досягнуто.
Осло і території навколо нього – європейський регіон, який росте найшвидше в Європі. 23% населення Драммена не є етнічними норвежцями, що також враховується у плануванні розвитку міста, адже головне добитись інтеграції мігрантів у суспільство, а не створення замкнутих спільнот.
Безробіття в Драммені фактично відсутнє (3-4% - технічне безробіття асоціальних осіб). Позитивний результат Драммена у трансформації із проблемного у процвітаюче місто є прикладом для багатьох.
Мер Драммена їздить по Норвегії та розказує про успіх міста, уже було 690 доповідей.
Приклад Драммена може бути дуже корисним для міст не тільки Норвегії, але й України. Просто Норвегія отримала проблеми деіндустріалізації міст раніше ніж Україна.
Міста Норвегії до 70-тих років були індустріальними, поки промисловість не перенесли в інші країни. У Драммені була така ж ситуація: заводи закрились, погана екологія, погана транспортна доступність. В 2003 році завдяки тодішньому меру (нині депутат парламенту, голова парламентського комітету) прийняли план перетворень – розчистили всі старі промзони, перепланували транспорт, місто стало цікавим для приватного малого бізнесу, який став відкривати свої підприємства нового типу. Адже для бізнесу тепер найважливішим є розміщення місця бізнесу та його доступність до місць проживання працівників.
Нинішній мер говорить: «Наша близькість до Осло – наше щастя, до аеропорту тричі в годину їде автобус, зараз будують електричку до Осло і що 10 хвилин буде поїзд до Осло, це ще більше сприятиме розвитку міста».
Звичайно слід розуміти, що розростання міста потребує великих інвестицій, які окупаються через багато років, навіть десятків років. Проте якщо не починати займатись розв’язанням проблеми зараз, через деякий час вона стає настільки складною, що розв’язати її буде практично не можливо.
Інтеркомунальне (міжмуніципальне) співробітництво – ще одна тема, яка є важливою для України і показовою у плані її вирішення на прикладі Драммена.
Презентацію здійснив керівник комітету з нерухомості та фінансів міськради.
Він за посадою несе відповідальність за політику щодо економіки та бізнесу та 41 комунального підприємства. Третина цих комунальних підприємств співпрацює з подібними структурами інших муніципалітетів, або є спільними підприємствами.
Інфраструктура норвезького суспільства благополуччя в основному належить комунам і тому муніципалітети відповідальні за її ефективне використання.
Причиною для міжмуніципального співробітництва є нераціональний територіальний поділ. Межі губерній утворені ще в 17-19 столітті, муніципалітети створювались також понад 100 років тому і є настільки малими, що не можуть надати послуг своїм мешканцям.
Об’єднання ресурсів у міжмуніципальні структури дає змогу отримати послуги кращої якості і за менші кошти. Коли між собою співпрацюють сусідні громади, вони стають більшим гравцем на ринку послуг і стають більш конкурентоспроможними.
Тут цікава позиція посадовців місцевого самоврядування, які розуміють важливість розширення, а не скорочення повноважень місцевого самоврядування.
Саме ці особи, місцеві політики переконані, що передача компетенцій державі від слабких комун не є правильним, краще об’єднатись з сусідами і залишити компетенцію за муніципалітетом , а не державою.
Тобто в Норвегії у муніципалітетів є варіанти – передати частину послуг державі; поєднати ресурси с працювати із сусідами; об’єднатись із сусідами в один більший муніципалітет. Найбільш вибирають другий варіант – співробітництво.
В Україні поки що ситуація є іншою: повноваження все більше забираються до органів виконавчої влади, адже ні укрупнення громад не відбувається, ні співпраця на рівні громад не впроваджується. У Норвегії ж ситуація щодо міжмуніципального співробітництва розвивається дуже швидко.
Драммен настільки розвив свою спроможність у наданні послуг, що може їх надавати за плату іншим комунам. Драммен є власником підприємств створених разом із 18 комунами у самих різних сферах: від служби аудиту та місцевої податкової – до спільної пожежної частини та порту. Створення спільних комунальних підприємств є звичним явищем для Норвегії.
Спільне комунальні підприємство створюється радами комун. В самому підприємстві створюється правління у складі мерів (або професіональних кадрів), далі вони призначають виконавчу дирекцію підприємства.
Приклад: Компанія по збору побутових відходів створена 9-ма комунами і вони збирають відходи з 78 тисяч осіб. Основними територіями співробітництва є територія західної частини регіону Осло – 16 муніципалітетів.
Головними сферами співробітництва є охорона здоров’я, природа та клімат, регіональний розвиток, культура.
Ремарка: у Норвегії всюди говорять, що 429 муніципалітетів для Норвегії забагато, має бути десь 100. Слід було давно вже це все скоротити, але оскільки цього не відбулась, запроваджують співробітництво, що не завжди є дуже ефективним. Найскладнішим є створення спільних підприємств. Тут не тільки юридична, а й філософська проблема: засновники є одночасно споживачами послуг цих підприємств.
Частка комуни у спільному підприємстві визначається в основному кількістю населення в комуні.
Таке міжмуніципальне співробітництво здійснюється за спеціальним законом про створення міжмуніципальних підприємств, який забороняє приватизацію створених підприємств чи входження в засновники приватних осіб чи кампаній.
Проміжний висновок:
Проблеми посилення спроможності громад в нових умовах присутні як у небагатій Україні, так і в багатій Норвегії. Всюди стоїть проблема укрупнення базової одиниці місцевого самоврядування (комуни, громади). Але вирішення цієї проблеми в Норвегії через укрупнення громад поки що не реалізовано і альтернативою цього поки що є дуже тісне міжмуніципальне співробітництво.
Показово, що український законопроект про співробітництво територіальних громад за своєю структурою дуже подібний до способу правового регулювання цієї сфери, яка є в Норвегії.
Ще одне цікаве зауваження – виявляється на місцевому рівні можна самостійно вирішувати проблеми розвитку через логічне планування та мобілізацію зусиль сусідніх громад.
А. Ткачук, 31.10.12