Відомий польський композитор Фрідерік Шопен, тіло якого покоїться в Парижі, заповів, щоб серце його, було поховане у Варшаві. Тут воно зберігається в костелі Святого Хреста. У місті, в яке до нестями був закоханий видатний музикант, співвітчизники увіковічнили його твори у так званих лавках Шопена. З чорного мармуру, вони встановлені біля споруд, де мешкав, чи бував геній. Ці своєрідні музичні скриньки грають мелодії відомого композитора. Коли потрапляєш до Варшави, розумієш останню волю славетного поляка: побувавши тут, немов залишаєш частинку серця у польській столиці .

«Стільки допомоги, скільки отримує Україна нині від Польщі та уваги, скільки приділяють тут вітчизняним делегаціям у польському Міністерстві закордонних справ та громадських організаціях, вісім років тому, коли я працював тут, не було», - сказав «УК» посол України в Польщі Андрій Дещиця. І в цьому змогли пересвідчитися представники делегації українських центральних і місцевих органів влади, яка нещодавно побувала у цій країні з навчальним візитом. Знайомилися вони з досвідом реформування органів місцевого самоврядування. Поїздку організували: «SolidarityFundPL» (Польський Фонд Міжнародної Солідарності), Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO та «Центр європейської співпраці» (за фінансової підтримки гранту Польсько-Канадської програми підтримки демократії). Представники українського уряду, адміністрації президента, керівники та працівники облрад побували у аналогічних установах нашого дружнього сусіда в рамках проекту «Громадський діалог - співпраця органів місцевого самоврядування - краща якість адміністративних послуг».

«Коли на майдані йшла стрілянини і гинули люди, польська делегація перебувала у Канаді і тоді представники урядів цих двох європейських країн вирішили, що допомагатимуть в проведенні реформ в Україні і створили Польсько-Канадську програму підтримки демократії», - розповідає голова Польського Фонду Міжнародної Солідарності „SolidarityFundPL” Кшиштоф Становський.

Зокрема, сферою допомоги нашій країні поляки визначили децентралізацію, в якій досягли помітних успіхів. Символічно, що цього року реформі місцевого самоврядування у Польщі виповнилося 25 років. «Місцеве самоврядування потрібно не для президента або парламенту, воно покращує життя простих людей. Щоб впевнитися в цьому треба поїхати до польської провінції. У нас немає різниці в рівні середньої освіти між селом та містом. , - констатує він.

Згідно адміністративному поділу Польщі, базовими одиницями її місцевого самоврядування є гміни (місто, село або група сіл і міст), повіти, воєводства. В Україні їм відповідають громади-райони-регіони. Цікаво, що найбагатшими та найзаможнішими з цих базових трьох одиниць є найменші - гміни. За даними Міністерства фінансів Польщі, у структурі доходів власні доходи гмін - становлять за 2014 рік 49,3% (для порівняння, у повітах та воєводствах - відповідно - 31,3% та 36,9%). Втім, їхні чиновники є найскромнішими. У місті Познань, наприклад, біля мерії на здивування ми не побачили жодної іномарки, але на стоянці біля неї вишикувалися з десяток велосипедів...

Велосипед - улюблений вид транспорту і у Варшаві, де для його прихильників організовані велодоріжки. Пан Андрій Дещиця також частину свого шляху на роботу долає на двоколесному другові. За його словами, за останні роки польські міста стали більш впорядкованими та чистими, вони оперативно реагують на потреби мешканців. Зокрема, це є результатом того, що Польща зробила продуктивні реформи органів місцевого самоврядування та стала заможнішою завдяки членству в ЄС та отримала нові можливості завдяки фінансуванню європейських фондів.

«Польські міста зацікавлені співпрацювати по місцевому самоврядуванню не лише з містами Західної України, але й Центральної та Східної. Варто вчитися і на наших помилках: повіти, які були створені пізніше гмін на 9 років, мають великі завдання, але грошей не так багато, тому повітові дороги у нас гірші у порівнянні з дорогами, які знаходяться в управлінні гмін та воєводств», - говорить депутат Сейму, член польсько-української парламентської групи, єдиний етнічний українець у найвищому представницькому органі Польщі, Мирон Сич. Він провів для української делегації у Сеймі екскурсію. Втім, не ми єдині робили там фото на згадку про наше перебування. Того дня там були кілька груп польських школярів. Виявляється, Сейм є одним з найдемократичніших парламентів в Європі. Для того, щоб потрапити до нього досить попередньо записатися та надати необхідні документи. Хотілося би, коли закінчиться війна, до нашого парламенту теж був би такий же вільний вхід…

Миру бажають нам і поляки. Зворушило те, що в поважних установах Польщі на честь приїзду української делегації вивішували український прапор, а в головному адміністративному суді Польщі у залі, де проходила зустріч око радувала композиція з жовто-блакитних хризантем.

 Прощалася з Варшавою я біля лавочки Шопена у палаца Радзівілів, слухаючи мелодії славетного композитора, які і досі полонять будь-яке серце.

 Вікторія КОВАЛЬОВА,

«Урядовий кур’єр»