Тульчинський район – один із трьох районів Вінницької області, де працює Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. У процесі першої фази (2007-2009 роки) DESPRO підтримав низку проектів щодо поліпшення послуг водопостачання у сільських громадах району.

З точки зору поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) Тульчинський район є типовим сільським регіоном країни – незначний рівень збирання та вивозу відходів, відсутність роздільного збору, т. з. «офіційні» сміттєзвалища біля кожного села та безліч стихійних звалищ. З 50 населених пунктів району організований вивіз здійснюється лише в 5 населених пунктах; тільки в районному центрі створене окреме спеціалізоване підприємство – комунальне підприємство «Тульчинкомунсервіс», яке здійснює збір та вивіз ТПВ.
 

«Офіційні» сміттєзвалища є екологічно небезпечними об’єктами. Жодне з них не відповідає вимогам законодавства. Відсутність регулярного вивозу та місць захоронення відходів веде до поширення серед населення небезпечних практик поводження з відходами – спалювання, закопування, викидання.

Кожна громада самотужки намагається поліпшити ситуацію (наприклад, створити власне сміттєзвалище). Проте малій громаді, на відміну від громад великих міст, бракує фінансових ресурсів, професійних знань. Незначна кількість утворюваних відходів не дозволяє створити власну економічно ефективну систему, залучити приватних інвесторів. 

У той же час, після внесення в 2010 році в базовий Закон України «Про відходи» змін щодо поводження з ТПВ та прийняття низки нормативних актів, у країні створено законодавчий тиск на місцеві громади, аби спонукати їх створювати сучасні системи поводження з ТПВ. Враховуючи те, що окрема мала громада не може самостійно її створити, в країні утворилася дуже складна для таких громад (перш за все, сільських) ситуація. Єдиний шлях для виходу з неї – об’єднання ресурсів громад – міжмуніципальна співпраця. Тому розвиток сектору  поводження з ТПВ у сільських регіонах має базуватися, з одного боку, на децентралізації (послуги надаються на рівні громади), а з другого боку, на об’єднанні ресурсів – міжмуніципальному співробітництві. Саме тому, сектор поводження ТПВ є серед найбільш цікавих для DESPRO (одна з цілей проекту є поліпшення комунальних послуг шляхом більшої інтеграції громад).

У 2010 році районна влада та Тульчинська міська рада звернулися до DESPRO з проханням підтримати технічні поліпшення в сфері поводження з ТПВ. Але вже до цього місцеві громади почали діяти, об’єднуючи зусилля. У 2008 році Суворовська сільська рада погодила відведення земельної ділянки площею 3,0 га для будівництва нового міського полігону. У 2010 році було розроблено проект «Поєднання зусиль і ресурсів місцевих громад для покращення санітарно-епідеміологічного та екологічного стану Тульчинського району». Це була перша спроба об’єднати зусилля району та трьох сусідніх громад (Тульчинської міської, Суворовської та Кинашівської сільських) для організації єдиної схеми поводження з ТПВ.

Це був гарний індикатор для DESPRO – громади не чекають, вони діють. Експерти DESPRO ретельно вивчили пропозиції громад та запропонували зробити аналіз існуючої в галузі ситуації, розробити довгострокове бачення розвитку та спланувати компоненти поводження з ТПВ, включаючи фінансову стійкість системи. Іншими словами, DESPRO запропонував здійснити розробку стратегії поводження з ТПВ. Отриманий у результаті планування документ буде основою для другої фази –  технічної модернізації галузі. Це системний підхід, розрахований на корінне поліпшення ситуації в довгостроковій перспективі.  

Три сусідні громади – Тульчинська, Суворовська та Кинашівська – висловили бажання прийняти участь в плануванні єдиної системи поводження з ТПВ; території цих громад було визначено як регіон планування – Тульчинський цільовий регіон.

Планування запроваджено в 2011-2012 роках (робота йшла близько півтора року). Методологічною основою було обрано інтегрований підхід, який охоплює всі компоненти (ланки) системи поводження з ТПВ, залучає різні зацікавлені сторони та розглядає одночасно різні аспекти поводження – економічний, екологічний, технічний та інші. Цей підхід, розроблений у 80-х роках ХХ-го століття голландською недержавною організацією WASTE, успішно застосовано в багатьох країнах.

Рис.1. Схема інтегрованого поводження з ТПВ (джерело: Closing the Circle. Bringing Integrated Sustainable Waste Management Home. – VNG International, 2008; з змінами та в перекладі автора)

Для організації процесу планування використано покрокову процедуру, яка побудована так, що результат попереднього етапу є основою для роботи наступного.

На першому етапі планування (мобілізація) створено Місцеву робочу групу (МРГ) та Керівний комітет, що об’єднали місцевих спеціалістів, представників громадських організацій та органів влади. МРГ забезпечувала виконання процесу планування, а Керівний комітет керував процесом, розглядав та затверджував  рішення та документи, розроблені МРГ. 

Підтримка DESPRO включила постійне експертне супроводження,  інформаційне та технічне забезпечення роботи МРГ та Керівного комітету, фінансування дослідження складу ТПВ. Процес планування було також підтримано другим донором – проектом Програми розвитку ООН «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» (ПРООН/МПВСР), який залучився до організації інформаційної кампанії та підтримав пілотний проект з роздільного збирання.

Визначення базової ситуації (другий етап планування) дозволило розібратись в ситуації, виявити головні проблеми та сформувати перші вимоги до стратегії. В рамках етапу восени 2011 року проведено дуже рідкісне в Україні статистично обґрунтоване дослідження морфологічного складу ТПВ. Для дослідження використано європейську методику – Методологію аналізу твердих відходів (SWA-Tool), розроблену в 2004 році в рамках проекту «Розроблення методологічного інструменту для посилення точності і порівнянності даних аналізу твердих відходів» 5-ої Рамочної програми ЄС.

Результати показали, що у загальному обсязі ТПВ половину складають органічні відходи (кухонні та так звані "зелені" – гілки, листя тощо). Такі відходи можуть перероблятися, наприклад, компостуватися. Ще близько 25% відходів є вторинною сировиною – скло, папір, пластик та метал. Таким чином, близько трьох чвертей (!) від усіх відходів можна переробити.

Рис. 2. Морфологічний склад ТПВ (% ваги) (джерело: Звіт щодо базових даних «Стан поводження з ТПВ у Тульчинському цільовому регіоні Вінницької області». - DESPRO, 2011) 

При розробці стратегічної рамки (третій етап планування) було визначено принципи, основні параметри та сформоване бачення майбутньої ситуації. Часові рамки стратегії охопили період 2012-2016 роки. В ці роки система поводження з ТПВ буде діяти на території трьох згаданих громад-партнерів. У процесі  розширення (орієнтовно з 2017 року) планується поступове охоплення інших громад Тульчинського району. 

Порівняна оцінка та обговорення варіантів (четвертий етап планування) дозволили обрати технічну модель поводження з ТПВ, визначити фінансовий, організаційний та інформаційний компоненти.  

Обрана технічна модель включила роздільне збирання та накопичення ресурсоцінних відходів, компостування зелених відходів, будівництво нового санітарного полігону та захоронення на ньому залишкових відходів, закриття та рекультивація існуючого міського та сільських сміттєзвалищ. Доходи від зібраної вторинної сировини в перші роки плануються у межах 300-500 тисяч гривень на рік.

Рис. 3. Обрана технічна схема: роздільне збирання, утилізація, захоронення

Фінансовий компонент передбачає, що покриття інвестиційних витрат буде здійснено з бюджетів різних рівнів та за підтримки донорів, а покриття річних операційних витрат – за рахунок сплачених населенням та організаціями тарифів.

Для забезпечення фінансової стійкості системи тариф повинен покривати повну собівартість усіх послуг та регулярно сплачуватися усіма споживачами послуг.  Розрахована необхідність підвищення тарифу в 2013 році до 7,25 грн. з однієї особи в місяць (вже затверджено в Тульчині) та до 10,49 грн. в 2015 році, коли планується відкриття нового полігону.

Другою умовою повного відшкодування річних витрат є збільшення кількості населення, що охоплено договорами та сплачує за послуги – до 60% від всього населення цільового регіону в 2013 році та до 90% у 2014 році (2012 р. рівень охоплення «громадян-платників» трьох громад складав 22%). 

Організаційна схема управління системою поводження з ТПВ передбачає існування чотирьох складових: сторони формування політики \ планування, клієнта, оператора, регулятора. Запропоновано, що послуги надає міське комунальне підприємство. Кожна громада-учасниця (місцева рада) укладатиме з КП договір на надання послуг з вивезення відходів на території населеного пункту. Але крім стандартних вимог, що містить Типовий договір, встановлений законодавством, передбачається додати зобов’язання та відповідальність органів місцевого самоврядування громади-учасниці за охоплення населення громади договорами та забезпечення платежів за надані послуги.

Рис. 4. Організаційна схема управління системою поводження з ТПВ

Для запровадження стратегії між громадами-учасницями укладається Меморандум (договір) про співпрацю, предметом якої є створення спільної системи інтегрованого поводження з ТПВ.

Для забезпечення виконання стратегії створюється Координаційний (керівний) комітет (КК), що включає представників громад-учасниць, органів влади районного рівня, представників неурядових організацій, підприємців, фахівців. Одна з найбільш важливих функцій КК – забезпечити рівний вплив всіх громад-учасниць на процес надання послуг міським комунальним підприємством (підприємство підпорядковане міській ради). Для цього забезпечується рівне представництво громад-учасниць у КК, незалежно від розміру громади, кількості мешканців та інших показників.

На основі стратегії районною державною адміністрацією та місцевими радами розробляються відповідні програми району та громад-учасниць. У кожній громаді створюється робоча група, відповідальна за реалізацію стратегії та програми.

Від стійкості та ефективності роботи комунального підприємства залежить успішність всієї системи. Тому заплановано розробити інвестиційну програму підприємства, виконання якої повинно забезпечити фінансову стійкість.   

Інформаційний компонент передбачає впровадження інформаційної кампанії, спрямованої на забезпечення підтримки з боку мешканців, що означає зміну їх поведінки – вони сплачують за послуги, роздільно збирають відходи, компостують вдома або підтримують колективне компостування зелених відходів, зупинили небезпечні практики поводження з відходами.  

Формування стратегії та розробка плану дій (останні етапи планування) дозволили створити систему цілей стратегії, завершити її текст та розробити план дій із зазначенням бюджету, джерел фінансування та відповідальних. Також був розроблений інвестиційний план на три роки; згідно плану інвестиції в систему поводження з ТПВ складають близько 25 млн. грн. 

У процесі планування головною проблемою був брак досвіду, професійних знань та деяких даних. Цю проблему вирішив проект DESPRO –  експертною підтримкою, проведенням тренінгів та дослідженням морфологічного складу ТПВ.

Серед головних ризиків успішного впровадження стратегії визначено відсутність підтримки населення та відповідно низький рівень надходження платежів, слабка робота комунального підприємства, відсутність достатніх інвестиційних коштів, законодавчі обмеження щодо трансферів між громадами. Для запобігання ризиків визначені спеціальні дії в рамках розробленої матриці управління ризиками.

В листопаді 2012 року розроблену стратегію затверджено рішенням Тульчинської районної ради. Але минулий рік став не лише роком завершення планування, але і початком другої фази – практичного впровадження стратегії. 

За підтримки ПРООН/МПВСР виконано пілотний проект в Тульчині – облаштовано п’ять контейнерних майданчиків та організовано роздільне збирання ТПВ в багатоквартирних будинках, придбано прес для пресування вторинної сировини (загальний бюджет сумісно с Тульчинською міською радою – близько 100 тис.грн.). За підтримки цього же донору проведено перший етап інформаційної кампанії.

Розроблено проектно-кошторисну документацію по рекультивації існуючого сміттєзвалища та будівництву нового полігону (кошти надані з міського бюджету Тульчина). Виділені з обласного бюджету та надані проектом DESPRO кошти (1,2 млн. грн.) дозволили розпочати роботи по рекультивації. На початку 2013 року були отримані перші дані аналізів води з пробурених моніторингових свердловин, виконується обваловка території.

У рамках виконання проекту Тульчинської районної ради “Впровадження сучасної оптимальної моделі поводження з ТПВ на території району”, що став переможцем за результатами Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, придбано два нових сміттєвоза КО-433 (загальна вартість 630 тис. грн.) та 120 контейнерів для роздільного збирання. Ведеться будівництво контейнерних майданчиків (на ці роботи в міському бюджеті Тульчина на 2013 рік закладено 225 тис. грн.).

Цей гарний старт показав, що важливим інструментом успіху є інтеграція різних фінансових джерел. Але найбільш важливе інше – це активні та мотивовані люди, які постійно діють, щоб поліпшити життя своїх громад. Таки люди безумовно є в громадах-партнерах Тульчинського району. Тому проект DESPRO буде і в подальшому підтримувати впровадження цієї унікальної для України ініціативи, коли громади об’єднались заради  впровадження спільної безпечної та ефективної системи поводження з відходами. 

Андрій Артов, 
експерт з поводження з відходами
проекту DESPRO