26.02.2018

Голова громади чи голова сільради. Аргументи «за» і «проти» об’єднання

Вже у квітні у п’яти новостворених громадах Харківщини пройдуть вибори – жителі оберуть своїх очільників. Попри це, в більшості районів області все ще не створено жодної ОТГ. Чому люди не поспішають об’єднуватися, «СК» з’ясовував у Краснокутському районі. 

Проблеми – дороги 

16 лютого у Краснокутську відбулися дебати щодо того, навіщо громадам об’єднуватися. Захід пройшов за підтримки Швейцарсько-Українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO та за сприяння Краснокутської РДА та Центру розвитку місцевого самоврядування у Харківській області. 

Як повідомили організатори, для дискусії цей район обрали не випадково, адже саме він – один із шістнадцяти в області, де не створено ще жодної ОТГ. 

28313857_1291464547663703_565371276_n.jpg

На дебати запросили більше ста осіб: сільських, селищних голів і жителів району, голів об’єднаних територіальних громад з інших областей та експертів, які обговорювали гострі та проблемні питання, а також ділилися власним досвідом. Серед присутніх і Ліда Петрівна – жителька села Рябоконеве Краснокутського району. Прийшла сюди, говорить жінка, аби послухати та зробити висновки для себе. 

– Зараз у селі проблем багато. Приміром, відсутній елементарний аптечний кіоск, а щоб придбати ліки, пенсіонерам потрібно їхати аж до райцентру, який розташований за 25 км від нашого населеного пункту, – каже вона. 

Та не тільки відстань непокоїть місцевих, а й стан доріг, і те, що перевізник із початку нового року відмовився курсувати за їх направленням. 

– До нового року хоч один раз на тиждень автобус курсував через Рябоконеве – Слобідку на Краснокутськ, а зараз і того немає, – додала Ліда Петрівна

Станом доріг стурбована й Качалівський сільський голова Краснокутського району Лариса Ніконова. Вона не просто слухач на дебатах, а виступає на боці опонентів об’єднання. Із поганими дорогами голова стикається дуже часто, адже, як і багато інших колег, самостійно організовує підвезення хліба та ліків у віддалені села. 

– Люди в цих селах бачать свіжий хліб один раз на тиждень, і тільки тоді, коли сільський голова привезе, – додала Лариса Ніконова

За словами жінки, об’єднатися її сільська рада не проти, приміром, із сусідською Пархомівкою, але якби хоча б дорога була у належному стані. 

Проблема доріг і віддалених сіл знайома голові уже чинної Омельницької ОТГ, що на Полтавщині, Олександрі Шереметьєвій, яка, до речі, донедавна теж була против­ником об’єднання. Тут по-своєму підійшли до розв’язання цих питань. Так, після об’єднання до сфери своїх повноважень громада забрала соціальну сферу та створила територіальний центр управління соціального захисту. – Сьогодні у нас є соцпрацівники, які закріплені за селами і обслуговують населення, що потребує послуг соцзахисту. 

debatu1.jpg

Також ми домовилися з агроформуваннями, які обробляють на наших територіях землю, аби вони допомагали підтримувати людей: вони завозять дрова у ті села, де немає газу, та продукти харчування туди, де немає торгових точок, – розповіла голова Омельницької ОТГ. – А дороги в громаді після об’єднання ми ремонтуємо самі й не чекаємо, що хтось нам їх зробить. 

За прикладом ходити далеко не потрібно, каже директорка Центру розвитку місцевого самоврядування у Харківській області Діана Баринова. Минулого року на розвиток інфраструктури об’єднані громади області вже отримали кошти. Завдяки цьому почала розв’язувати для себе найболючішу проблему Роганська ОТГ у Харківському районі, яка всі проек­ти на 4,95 млн грн спрямувала саме на капітальний ремонт дорожнього полотна. 

– Відомо, що в рамках об’єднання громади отримують п’ятирічну державну підтримку, яку вони спрямовують на відновлення та покращення власної інфраструктури, – розповіла Діана Баринова. – Також ОТГ отримують прерогативу в конкурсі проектів, фінансування яких здійснюється з Державного фонду регіонального розвитку. Сільські та селищні ради, які не йдуть на об’єднання, втрачають цю можливість, а це великі кошти та можливості. 

Нагадаємо, минулого року в рамках такої підтримки Мереф’янська ОТГ отримала 1,69 млн грн, Роганська – 4,98 млн грн, Чкаловська – 5,16 млн грн, Старосалтівська – 5,81 млн грн. 

Про те, що не об’єднані громади втрачають дорогоцінний час, говорить і експерт із децентралізації, директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак

– Спроможність ОТГ – в акумулюванні кадрів, концентрації коштів і влади. Зараз почалася конкуренція між ОТГ за інвесторів. Понад 700 громад створено. Це вже достатня територія, щоб інвестор міг вибирати, – додав він. 

Доля шкіл – у руках громади 

На боці противників ОТГ під час дебатів виступила і голова Козіївської сільської ради Краснокутського району Ірина Карабут, яка зазначила, що перше питання, яке турбує жителів її громади, – це подальша доля інфраструктури після створення ОТГ. На сьогодні сільська рада нараховує понад 3000 жителів. Тут працюють дві школи (І–ІІІ ступенів, де навчається 213 учнів, та І–ІІ ступенів, де навчається 65 учнів), а також дитячий садок, де виховується 85 дітей. Є в сільраді й ФАП та амбулаторія. 

debatu2.jpg

– На мою думку, коли громади об’єднуються, виграє та сільська, селищна чи міська рада, яка є центром. Тут працюють школи, лікарні та садки. За перспективним планом, ми маємо ввійти у Красно­кутську ОТГ (у межах району), тоді ж виникає питання, що буде з нашою соцсферою, – розповіла Ірина Карабут

Натомість її опонент – голова Кочубеївської ОТГ з Херсонської області Іван Дудар зазначив, що основним бар’єром у створенні громади є страх, який потрібно перебороти та взяти на себе відповідальність, адже тільки від місцевого самоврядування залежатиме, що побудують у громаді. 

– Громада займатиметься інфраструктурою, і, як господар у своєму домі, саме ви будете обирати для себе пріоритети. Після об’єднання відкриваються додаткові можливості використання державних коштів на інфраструктуру. Багато голів непокоїть те, що доведеться закрити школу чи амбулаторію, і, звичайно, робити це ніхто не хоче, але все залежатиме від вас, – сказав Іван Дудар

За його словами, на момент об’єднання у Кочубеївській ОТГ було чотири школи, і питання з оптимізацією вирішилося само: роботу однієї зі шкіл було призупинено, коли 1 вересня на уроки пішло п’ятеро дітей. 

– Частина учнів перейшла до іншої школи, адже ми налагодили підвезення. Без агітацій і переконань батьки вирішили просто перевести дітей у потужніший навчальний заклад, де освіта якісніша, – додав голова. 

Схожі вагання на момент об’єднання були й у вищезгаданій Омельницькій громаді, згадує її очільниця Олександра Шереметьєва

– Наша громада об’єднала 20 населених пунктів, і ми із селами меморандум ще до об’єднання підписали, де чітко визначили, що всі гроші ділимо на кількість населення. На жаль, зараз наші старостинські округи не встигають ці гроші освоювати, але це вже інше питання. Ми вже в цьому році використали більш ніж півмільйона гривень. А чи є такі кошти у не об’єднаних громад? – запитує голова Омельницької ОТГ. 

Кадровий голод чи скорочення 

Та не тільки станом доріг і подальшою долею сільської інфраструктури переймаються противники об’єднання. Так, голову Пархомівської сільської ради Євгенія Сіліна турбує скорочення працівників рад – у майбутньому потенційних старостинських округів, адже знайти роботу на селі й так проблемно. 

Проте, за словами його опонента – голови Веселівської громади (Запорізька область) Петра Кіяшка, навпаки, у громадах навіть є кад­ровий голод. Не вистачає кваліфікованих працівників, які б змогли розібратися, адже в рази зро­стають повноваження і ресурси для їх здійснення. 

– Не можна ставити інтереси кількох працівників сільської ради вище за інтереси всієї громади. Я розраховував забрати частину фахівців з райдержадміністрації – вони не захотіли, бо роботи багато в громаді. Тому ми нікого не скорочували, а пішли ті, хто не захотів працювати, – додав голова громади. 

Також, за його словами, у ОТГ почали збільшувати кількість робочих місць: створили комунальні підприємства, почали працювати над молочними кооперативами та тепличним бізнесом. 

– До речі, щодо останнього, то теплицю обладнали ми на території школи. Овочі та зелень тут вирощують діти. І минулого навчального року шкільна їдальня мала свої огірки. Тенденція сподобалася, і школярі попросили ще одну теплицю, аби тепер продавати розсаду, – поділився досвідом Петро Кіяшко

debatu.jpg

Ініціативи є 

Дискусія між головами точилася не одну годину, але завдяки обговоренню стало зрозуміло, що противників об’єднання на Краснокутщині не так і багато. 

Анонімне голосування показало, що 68,57 % усіх присутніх виступають за об’єднання, а 31,43 % – проти. Схожа ситуація й по інших шістнадцяти районах Харківської області, де досі не створено жодної ОТГ, повідомляє Діана Баринова. Цей факт зовсім не означає, що в районах немає прибічників об’єднання. 

– Основна проблема, з якою стикається об’єднання, – це все ж таки супротив голів сільських та селищних рад, які повинні прийняти рішення та не хочуть втрачати свій вплив, свою печатку і своє крісло й дуже переживають, як буде розподілятися бюджет, – додала директорка Центру. 

Але сьогодні ініціатив більшає. І якщо з початку реформи місцевого самоврядування у 2014 році ініціативи виникали в центрі потенційних громад, а інші суміжні ради їх відкидали, то зараз усе частіше до Центру розвитку місцевого самоврядування телефонують звичайні люди, депутати рад і фермери, які готові виходити на об’єднання. 

Більш того, маленькі села почали зрушувати з місця районні центри. 

– Приміром, на Куп’янщині районний центр двічі ініціював об’єднання, але згоди не дій­шли. Потім усе затихло, і зараз є ініціативи у Петропавлівці, жителі якої не хочуть входити до Куп’янської ОТГ. І хоча громадські слухання проходили тут дуже складно, це активізувало районний центр, де сьогодні теж точаться обговорення щодо об’єднання, – додала Діана Баринова

Ініціативи знизу є і в Балаклійському районі. Із п’яти громад, які за Перспективним планом налічує цей район, свої можливості вже обговорюють і в Андріївській сільській раді. 

– У Богодухівському районі є кілька ініціатив у маленьких рад, тому ми їм рекомендуємо об’єднатися. У Борівському, Дворічанському та Кегичівському, Первомайському та Печенізькому районах теж були ініціативи, але там не дійшли згоди, – розповіла директорка регіонального Центру розвитку місцевого самоврядування. 

Двічі пропонували об’єднуватися і у Валках. Але зараз тут точаться дискусії, адже за перспективним планом має бути створено дві громади – Валківська й Ков’язька. Натомість районна робоча група пропонує створити одну ОТГ. Створення однієї громади в межах району розглядають і в Лозівському районі. 

У Зміївському районі є ініціативи від Слобожанської селищної ради. Пожвавився процес і в Близнюківському районі, де селищний голова Близнюків Геннадій Король є постійним учасником інформаційних турів і консультацій у регіональному Центрі розвитку місцевого самоврядування. Разом зі Зміївським районом створенням ОТГ цікавляться в Сахновщинському та Шевченківському районах, де ще жодного разу не ініціювали об’єднання. Жодного разу не було ініціатив і від Барвінківського району. 

debatu4.jpg

Усього має бути 58 

За інформацією Міністерства регіонального розвитку України, на сьогодні за показником спроможності Харківська область посідає перше місце в Україні. За якістю Перспективного плану формування територій, що включає в себе аналіз покриття території області потенційними ОТГ та відсутності «білих плям» – друге. 

За кількістю ОТГ – чотирнадцяте місце, за покриттям області – двадцяте (бо є 16 районів, у яких не створено жодної громади). 

Нагадаємо, за оновленим варіантом Перспективного плану, останні зміни до якого були затверджені в лютому, на території області мають утворитися 58 ОТГ. 

П’ять громад підуть на вибори 

Ще з початку реформи місцевого самоврядування ініціативи були у Великобурлуцькому районі. Тут селищна рада ініціювала процес об’єднання, але не була підтримана суміжними радами. Проте, цього року пропозицію створити ОТГ рада отримала від Гнилицької Першої сільської ради. 

– Планувалося, що в цьому районі в ОТГ увійдуть шість сільських рад, але «за» виступили тільки дві. Проте із запланованих 13 000 жителів у новоствореній громаді проживає 9000. Це більше 50 %, і означає, що змін до Перспективного плану не потрібно вносити, і всі ради, які залишилися, можуть приєднатися до вже створеної ОТГ, – розповіла Діана Баринова

Так, у Великобурлуцькій селищній ОТГ і ще в чотирьох створених громадах області вже 29 квітня відбудуться перші вибори. Загалом, в Україні до обрання своїх очільників підуть 40 ОТГ (до складу яких увійшли 133 місцеві ради). Виборчий процес стартує вже 10 березня. 

На Харківщині, окрім згаданої Великобурлуцької селищної ОТГ, своїх очільників оберуть мешканці Циркунівської сільської ОТГ та Пісочинської селищної ОТГ (Харківський район). ЦВК призначила на 29 квітня ще й додаткові вибори депутатів у громадах, які приєднуються до утворених громад. У нашій області приєднатися до вже створеної Чкаловської ОТГ планує Граківська сільська рада (Чугуївський район). 

– Загальна кількість ОТГ в області збільшилася до 16, що становить 27,6 % від запланованої кількості, – додала Діана Баринова

Усі громади, каже фахівець, можуть бути визнані спроможними, що гарантує їм перехід на прямі взаємовідносини з Держбюджетом України. Так, Старовірівська ОТГ об’єднала три сільські ради – Старовірівську, Караванську та Мелихівську. Тут із чотирьох сільських рад навколо центру, передбаченого Перспективним планом, об’єдналися три сільські ради. Населення громади сягає майже 6000 осіб і перевищує 50 % від запланованої чисельності громади. Така само ситуація і в Пісочинській ОТГ, до якої увійшли Пісочинська та Березівська селищні ради. Із трьох сільських рад навколо центру, передбаченого Перспективним планом, об’єдналися дві, кількість населення сформованої громади більше 21 000. 

А от Циркунівська ОТГ об’єднується не за Перспективним планом, виокремившись із потенційної Липецької ОТГ. Циркунівська ОТГ об’єднала Циркунівську та Русько-Тишківську сільські ради і потребує внесення змін до Перспективного плану, але може бути визнана спроможною, бо нараховує більше 9000 жителів. 

karta_kharkivska_OTG.jpg


Підтримка світу 

Реформа місцевого самоврядування та децентралізації має змінити систему управління в державі та наблизити Україну до європейських стандартів життя і принципів організації суспільства, а також економічного розвитку та залучення інвестицій. 

Тому, хоч децентралізацію прямо не прописано в Угоді про асоціацію України з ЄС, однак ефективне впровадження цієї реформи дозволить Україні прискорити виконання пунктів, що включені в документ, особливо в розділі V «Економічне та галузеве співробітництво». Через це багато західних держав і міжнародні організації, і не в останню чергу Євросоюз, активно підтримують українську децентралізацію за допомогою різних спеціальних програм фінансової допомоги.

Джерело: "Слобідський край"