«Навіщо громадам об’єднуватися?» – саме це питання стало топовим для учасників дебатів про децентралізацію, що пройшли у смт. Краснокутськ Харківської області. 

Захід було організовано Швейцарсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO за сприяння Краснокутської РДА та Центру розвитку місцевого самоврядування у Харківській області. 

Краснокутський район для проведення дебатів було обрано не випадково, адже саме він є одним з шістнадцяти районів Харківської області, де досі не створено жодної об’єднаної територіальної громади. І це попри те, що за інформацією Міністерства регіонального розвитку України, на сьогодні за показником спроможності Харківська область посідає перше місце в Україні. За якістю Перспективного плану формування територій, що включає в себе аналіз покриття території області потенційними ОТГ та відсутності «білих плям» – друге. 

Намагаючись з’ясувати, чому Краснокутщина зволікає з об’єднанням DESPRO зібрав пліч-о-пліч сільських голів, депутатів місцевих рад, представників медичних, педагогічних колективів, та громадськості, котрі за допомогою експертів та голів об’єднаних громад з Херсонської, Полтавської, Запорізької областей розглядали перестороги та вигоди майбутнього об’єднання. 

В ході дискусії з’ясувалося, що головними причинами скептичних настроїв щодо об’єднання є швидше невизначеність, а ніж відверте небажання об’єднуватися. Відтак, відчуваючи відповідальність перед мешканцями своїх сіл, голови сільських рад, раз у раз, задаються питаннями: «Що буде зі школами і ФАПами?», «Чи буде скорочення працівників сільських рад, що об’єднаються?», «Як участь в реформі допоможе відновити інфраструктуру?». Сільські голови Краснокутського району найболючішою темою називали дороги і, як наслідок, відсутність елементарних послуг. 

- Відсутність доріг – найболючіша тема для нас, - розповіла Лариса Ніконова, Качалівський сільський голова Краснокутського району. – Ми, сільські голови, самі возимо хліб у віддалені села і ліки, які люди просять, бо немає там аптек. Тобто люди в цих селах бачать свіжий хліб один раз на тиждень, якщо сільський голова привезе. Ми б об’єдналися з Пархомівкою, якби нам зробили дорогу. 

- У нас немає таких проблем з віддаленими населеними пунктами, про які Ви сказали. А дороги після об’єднання в громаду ми ремонтуємо самі і не чекаємо, що хтось нам їх зробить, - відповіла на слова Лариси Ніконової, Олександра Шереметьєва, голова Омельницької ОТГ. Ми забрали до сфери своїх повноважень соціальну сферу і створили територіальний центр управління соціального захисту. І сьогодні є соцпрацівники, які закріплені за селами і вони обслуговують населення, яке потребує послуг соцзахисту. 

Голови діючих об’єднаних громад наголосили, що після об’єднання, громада отримує низку повноважень від держави, в тому числі і повноваження у сфері освіти та медицини. А тому надалі громада сама приймає рішення, де і які школи потрібні, щоб діти отримали конкурентну освіту та як зробити так, аби населення було забезпечене медичними послугами у повному обсязі. 

- З освітою в громаді буде так, як вирішать самі люди, - пояснив Іван Дудар, голова Кочубеївської об’єднаної громади, що на Херсонщині. На території нашої громади було чотири загальноосвітні школи. Вони потребували чимало коштів для утримання, але не забезпечували потрібної якості освітньої послуги. Все відбулося саме по собі. Частина дітей з однієї школи перейшли вчитися в іншу, бо там надавалася краща освітня послуга. І коли в школі залишилося чотири дитини, 10 педагогів і техперсонал, школу довелося закрити, оскільки нікого було в ній навчати. 

А ось відповідь на питання щодо того, якою насправді є первинна медицина у селах: - У нас в 2015 році була всього одна амбулаторія. А сьогодні – вже дві амбулаторії, - сказала Олександра Шереметьєва. – Невдовзі плануємо ще дві відкрити (…) А де що робити, вирішують самі люди. В нас перед кожною сесією відбуваються збори громадян і там вони вирішують, що будуть робити у своєму старостинському окрузі. 

Переймалися в Красноутському районі і питанням кадрів, головним чином сільських рад. Ключовий наголос – чи будуть їх скорочувати в разі, якщо кілька рад об’єднаються в одну громаду. 

- Громадам потрібні фахівці, адже в рази зростають повноваження і ресурси для їх здійснення. Це ж хтось має робити, - відповідає Петро Кіяшко, голова Веселівської громади, Запорізька область. - Я розраховував забрати частину фахівців з райдержадміністрації. Не захотіли, бо, мовляв, багато роботи в громаді. Ми нікого не скорочували. Пішли ті, хто не заходів працювати. Роботу завжди можна знайти в селі тому, хто хоче працювати. Не можна ставити інтереси 2-3 працівників сільської ради вище за інтереси всієї громади. 

На важливості дотримання спільних інтересів та вмінні домовлятися наголосив Іван Дудар: «Після об’єднання інфраструктурою будете займатися ви самі. Як господар в своєму домі ви будете обирати свої пріоритети і вирішувати, що для вас важливо. Вирішувати, що сьогодні ви ремонтуєте одну дорого, а завтра іншу. Ви зможете направляти кошти на пріоритетні проекти». 

«Об’єднання – це переговорний процес. Ви виходите до громади, створюєте робочу групу, ви можете підписати меморандум, де чітко прописуєте, що йдете на об’єднання за умови дотримання ряду умов. І якщо ви виносите це на публічне обговорення в громаді, то жоден голова потім не буде від цього відмовлятися і говорити, що він не буде цього робити. Саме відкриті переговори в процесі об’єднання захищають від того, що якісь території після об’єднання громади будуть забуті, а інтереси людей будуть не враховані» – сказала директорка Центру розвитку місцевого самоврядування у Харківській області, Діана Баринова. 

- В чому спроможність об’єднаних громад?, - запитує і сам відповідає експерт Юрій Ганущак. Наприклад, в акумулюванні кадрів, концентрації коштів і влади. Щоб зробити інвентаризацію земель, не землемір потрібен, а землеупорядник. Для того, щоб власники і орендарі платили визначену плату за землю, має бути добрий юридичний супровід. Зараз почалася конкуренція між ОТГ за інвесторів. Більше 700 громад створено. Це вже достатня територія, щоб інвестор міг вибирати. 

Дискусія тривала три години. По завершенні учасникам дебатів надали змогу відповісти на питання «Чи підтримуєте ви процес об’єднання в громаду?» 68% учасників дебатів відповіли «Так».

 

Підсумовуючи результати зустрічі керівник Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, Оксана Гарнець, сказала про наступне: «Як бачимо, сьогодні ми говорили про те, що об’єднання – це не тільки безхмарні картинки та райдужні перспективи. Насамперед – це велика робота. Я думаю, що реальний результат сьогоднішньої зустрічі буде трохи пізніше, коли все, що було сьогодні сказано, можна буде проаналізувати та надати йому своє місце на тих терезах, якими ви зважуєте: потрібне наразі саме вашій громаді об’єднання, чи не потрібне. Рішення не прийде моментально. Але воно обов’язково прийде і можливо швидше, ніж хтось може на те сподіватися. Головне, що тут всі згуртовані – і місцеве самоврядування, і виконавча влада, і громадськість».