Автор - Ольга Данчева, соціальний психолог, 

голова ГО «Товариство незалежних експертів»

Пролог.

Інформація чи повідомлення

Каха Бендукідзе, екс-міністр економіки Грузії, за участю якого Грузія стала найреформованішою країною світу, попереджав, що, починаючи реформи, є ризик викликати незадоволення людей, і підкреслював, що однією з помилок своєї реформаторської діяльності вважає недооцінку значення інформування громадян.

Інформація – то є відомості про об'єкти і явища навколишнього середовища, які зменшують наявну у людини ступінь невизначеності, неповноту знань, що відповідає її нагальним потребам. Зверніть увагу, ми ніколи не кажемо: «Мені не вистачає повідомлень». Ми говоримо: «Не вистачає інформації!».

Як доводять психологічні дослідження, якщо інформація конче потрібна, а її бракує, то цю порожнечу заповнюють вигадки, плітки, чутки і т. ін.. У свою чергу, вигадки та плітки здатні викликати розчарування в очікуваннях, страхи та паніку. «Лежить і кисне як солома в воді холодній марної досади, під пізніми дощами каяття» (Л. Українка).

 Коли ми говоримо про інформування, то слід чітко уявляти собі, що і як доносити до людей. Повідомлення зі словами «реформа», «децентралізація» кожен з громадян України чує кожного дня. Однак, це зовсім не означає, що процес реформування для більшості пересічних українців дійсно стає зрозумілішим. Як свідчать дані соцопитування, проведеного нещодавно Київським міжнародним інститутом соціології, українці плутають реформи з популізмом: для більшості респондентів реформи - це підвищення зарплат, пенсій і зняття недоторканності з депутатів.

 Гіпотетично ми припускаємо, що люди отримують недостатньо інформації, щоб зрозуміти, які саме кроки (від влади і від самих громадян) передбачає процес реформування; яких наслідків від реформ можна/треба чекати (для держави і для кожного громадянина). Слід підкреслити, що люди відчувають брак саме інформації, а не повідомлень.  Нажаль, наші ЗМІ надають нам, як правило, занадто багато повідомлень, які лякають. Успішна країна – це країна, де люди почувають себе захищено, спокійно, щасливо, не відчувають загрози економічної, фізичної… Коли вони мають впевненість в завтрашньому дні. У нас цього нема. Самі по собі повідомлення не дають пояснення, як людина може впливати на ці події, що їй треба робити, що від неї залежить і яким чином кожна окрема особистість може бути залучена до процесу соціально-економічного розвитку держави і сприяти поліпшенню свого життя. Іноді здається, що ЗМІ варто перейменувати у ЗМП (Засоби Масових Повідомлень).

 Саме усвідомлення необхідності удосконалення інформування населення України спонукало до проведення дослідження щодо визначення основних ідей інформаційної кампанії впровадження урядової ініціативи децентралізації влади. Дослідження було ініційоване та фінансово підтримане Швейцарсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.

 

Щоб докопатися до істини, необхідно на неї  пролити світло

 Дослідження передбачало отримати не статистичні дані, а якомога більшого спектру думок громадян України стосовно децентралізації влади. Ставилося завдання виявити: яким змістом наповнюють поняття «децентралізація влади» люди різних соціальних верств, віку, регіонів України; яка саме інформація щодо реформ цікавить людей; що вважають громадяни бар’єрами/перешкодами на шляху реформування влади; наскільки люди готові сприяти процесу реформування і які наслідки впровадження ініціатив децентралізації влади очікують тощо.

Вибір методу отримання даних було обумовлено можливістю вільного висловлювання своїх думок в обговоренні тем. Це – глибинні інтерв’ю, групові дискусії (фокус-групи).

У дослідженні брали участь: журналісти загальноукраїнських та регіональних ЗМІ, блогери; мери малих міст України, державні службовці, представники органів місцевого самоврядування низового рівня; студенти, приватні підприємці, працівники культури; викладачі, сільські мешканці, фермери; активні пенсіонери.

Географія дослідження охоплювала регіони: Київ, Вінниця, Івано-Франківськ, Одеса, Луганськ, Донецьк, Харків, Київська область (м. Тетіїв, м. Яготин, м. Новоукраїнка, м. Переяслав-Хмельницький, м. Бориспіль м. Боярка, м. Кагарлик); Житомирська область (м. Олевськ, м. Коростишів);  Сумська область (м. Путивль).

Вік: від 20 років до 68 років (більшість 30-45 років). Стать: чоловіки та жінки у відношенні 1/1.

Терміни проведення дослідження: листопад – грудень 2014

Ми намагалися стимулювати учасників дискусій ділитися своїми думками, надіями, переживаннями, тривогами, побоюваннями... не тільки висловлюючи свої думки вголос, але й через творчі (проективні) завдання. Атмосфера групового обговорення іноді породжувала  прозріння, знахідки, здогадки.

Загальне враження від групових дискусії майже всі учасники дослідження оцінили як  позитивне. Вони сприймали обговорення як можливість висловитись про наболіле, і разом з тим, як спробу з’ясувати незрозумілі аспекти соціально-економічного розвитку країни.

Спочатку я хотіла запитати: Для чого все це робиться? Для чого вкладаються гроші? (про проект ДЕСПРО). А тепер сама і відповідь знайшла: “Тому, що політична культура в них є”.

 У процесі дослідження було виявлено, що розуміння сенсу та інтерпретація поняття децентралізації влади суттєво впливає на ставлення до реформ. Чим більше знання та  розуміння, тим більше позитива щодо прийняття та бажання особистого залучення до процесу децентралізації. Найбільш яскраво про це свідчили асоціації на слово децентралізація. Позитивні асоціації були у тих, хто мав змогу пояснити різницю між централізованою і децентралізованою владою, міг навести приклади результатів децентралізованої влади в інших державах:  Рух вперед, Відповідальність, Демократія, Делегування, Справедливість, Можливості, Добробут, Самореалізація, Самоорганізація тощо.

Для тих, хто ототожнював децентралізацію з сепаратизмом, федералізмом, з подіями на Сході України, з Партією регіонів,  знання про предмет обговорення мали уривчастий характер, уявлення про сенс (суть) реформ були дуже суперечливі чи взагалі були відсутні (більш для Одеси, Харкова, Київської, Луганської, Донецької областей). Асоціації у цієї групи учасників обговорення були негативні: Розгалуження, Криза, Безвідповідальність, Руйнування, Диктатура, Депресія, Страх, Розлад, Бардак, Конфлікт, Війна.

 Думки, саме цієї групи учасників дискусії, протягом обговорення змінювались на прямо протилежні: Так, висловлювання представника цієї групи спочатку дискусії «Децентралізація у мене викликає ... Агресію. Мерзотна». Вже у середині обговорення він стверджував: «Централізація - це диктатура. Треба відходити від диктатури. А коли на місцях віддають владу - це демократія. Децентралізація - це розвиток».

Хоча, слід зазначити, що уточнення, зміни особистого розуміння проблем окремих проявів державотворення в Україні відзначили практично всі учасники дослідження. Деякі учасники усвідомили і підкреслили,  що причиною непорозуміння і суперечок під час обговорювання будь-яких соціально-економічних проблем суспільства є не лише брак  інформації. Серед інших причин незадоволення інформацією, яка потрапляє до масової аудиторії, були названі: відсутність довіри; впевненості, що лідери ведуть країну до успіху;  сумніви щодо перспектив кращого життя для кожної окремої людини; незрозумілість дій та пояснень до них від державотворців.

Взагалі люди добре усвідомлюють, що з децентралізацією пов’язані зміни, які стосуються широкого кола життя: розвитку держави, активності громад, покращення економічного стану адміністративно-територіальних об'єднань, поліпшення життя громадян, залучення іноземних інвестицій тощо.

 Станом теперішнього державного управління більшість учасників дослідження незадоволені. Серед недоліків згадувалися: обмежені можливості для розвитку; відсутність порядку та конкретного плану дій; превалювання грошей над доцільністю здорового глузду; відсутність стабільності; постійні зміни влади, відсутність  прозорості, залучення громадян до процесу державотворення.

Цікаве порівняння висловив один з учасників обговорення:  

Україна – це в’язниця із прозорими стінами. Всі все бачать, але ніхто нічого не може зробити, бо обмежені в своїх можливостях.

Вчасність проведення реформи децентралізації влади, за думкою однієї частини реципієнтів, оцінювалась як нагальна: проводити реформи треба саме зараз і чим скоріше, тим краще. Аргументами для скорішого проведення децентралізації були: активність громадянського суспільства, зміна свідомості громадян (обумовленою Майданом), бажання змін, залучення молоді до соціальних перетворень, економічна доцільність.

 Інша частина  вважала проведення реформи передчасним. Їх основними аргументами є: низький рівень політичної і правової культури в суспільстві, громадська пасивність основної маси людей, брак грамотних, відповідальних і гідних лідерів на місцях. Вдала ілюстрація цієї тези була наведена одним з учасників обговорення:

«У країні процвітає корупція, насильство і хабарництво». «Ви хочете з цим боротися?». «Ні, я хочу в цьому брати участь». Це гасло сучасних депутатів та чиновників.

Основні загрози, за думкою учасників дослідження, які може нести процес реформування влади сьогодні це - гальмування процесу об’єднання людей, як громадян єдиної України, послаблення країни перед агресивним, сильним «централізованим» ворогом; зловживання владою на місцях;  сприяння корупції на місцевому рівні;  поділення на «своїх» та «чужих» в середині самих громад (при здійсненні адміністративно-територіальних змін об’єднання декількох громад в одну); ускладнення щодо подолання відстані до установ, важливих для життя членів громад.

Особливу занепокоєність можливими негативними наслідками реформи влади висловлюють представники Одеси, Харкова, Луганська, Києва – ті, які ототожнюють децентралізацію з сепаратизмом.

Більшість учасників обговорення відзначають, що громади не готові ефективно вести політику на місцевому рівні.  Респонденти відзначають пасивність громад, низький рівень загальної культури, недостатній освітній рівень, відсутність правової та політичної культури сільських мешканців. Варіантів зміни ситуації було запропоновано дуже обмаль.  Всі погоджувалися, що не вистачає творчої, об’єднуючої ідеї. Люди об'єдналися, щоб дружити проти Росії. Давайте не проти когось, не проти чогось ... А за щось!

Більш оптимістично бачать майбутнє щодо активності громад та зміни свідомості ті, хто підтримував Майдан (Київ, Вінниця, Івано-Франківськ). Саме вони бачать прибічників децентралізації влади, на яких покладають надію. Серед «друзів» реформ були названі представники бізнесу, молодь, активна частина чиновників, територіальні громади, які мають ресурси і зможуть доцільно розпоряджатися своїми коштами, люди, які переконалися на практиці в перевагах децентралізованої влади.  Висловлювання з цього  приводу представника малого бізнесу: «Бізнесмени-підприємці – найбільш активні, ризиковані. Якщо нам не заважати, а спонукати, ми можемо робити зміни. Дайте нам можливість зароблять гроші.  Ми  станемо тим вірусом, який  заразить  громади».

Саме ця частина учасників обговорення впевнена, що громада має бути основним контролером реформ, а роль координатора процесу децентралізації повинна виконувати держава. Певні ризики громадського контролю підкреслювали представники груп з Одеси, Києва, Харкова, Донецьку, аргументуючи прикладами «контролерів» зі зброєю, з якими вони зустрічалися.

Більшість реципієнтів погодились, що децентралізація влади - це нові правила управління державою, і для її реалізації потрібні нові, освічені, молоді керівники. Але більшість погоджуються, що заміняти геть усіх не потрібно і треба підходити дуже індивідуально. Лише в Івано-Франківську категорично вважають, що треба проводити спочатку люстрацію, а тільки потім децентралізацію.

Більшість учасників дослідження вважають, що основними «ворогами» реформи децентралізації влади є і буде  Центральне керівництво. Вони не будуть біля «корита». Не буде чого «дерибанити». Саме тому - впевнені учасники обговорення - реформи й не відбуваються. Немає політичної волі – вважає більшість прихильників скоріших реформ.

Було запропоновано версію, що гальмувати процес децентралізації, як крок до побудови демократичного суспільства, буде Росія. 

 

Епілог

Особливості окремих складових інформаційної кампанії щодо децентралізації влади

Джерела інформації

Для людей є дуже важливим довіра до джерела інформації, до людини, яка бере на себе відповідальність донести головну ідею, шляхи та результат проведення децентралізації влади. Ця людина має бути добре обізнаною і шанованою особистістю.

Серед таких інформаторів були названі: Спеціалісти, які пишуть закони; Представники влади; Журналісти; Громадські активісти; Представники середнього бізнесу, які душею розуміють; Представники громадських організацій, які щільно цим займуться; Спеціально навчені люди, які будуть перекладати це на людську мову і доносити до громадян.

Висловлювання молодого учасника обговорення: «Молодого, енергійного, освіченого лектора треба сюди в Одесу, який молоді розповість, що таке децентралізація, як вона буде робитися, які мають бути нові кадри, які для молоді це несе перспективи, чого ми можемо досягнути».

 Тільки учасники Вінницької групи і один журналіст змогли, посилаючись на особистий досвід, назвати конкретні прізвища авторитетних людей, які змогли донести і пояснити основні положення реформи децентралізації влади. Це Анатолій Ткачук (Інститут громадянського суспільства, Володимир Гройсман (в минулому - мер Вінниці, спікер ВР)

Сенс інформації

Аналіз висловлювань під час групових досліджень дав можливість визначити основні теми, які цікавлять людей стосовно децентралізації. Що таке децентралізація та чим в результаті цього процесу децентралізована влада відрізняється від інших форм влади? Що децентралізація дає конкретно окремій  людині? Чи стану я жити краще? Яка «ціна» для конкретної людини може бути за отриманий результат?

Однак, головне, що вимагають люди – Інформація має бути зрозумілою.

Для деяких людей дуже важливо, щоб інформація була правдивою, об’єктивною, без маніпуляцій.

Цікавий приклад розуміння маніпуляції було наведено однією з учасниць дискусії: «Стали раптом все говорити: «Ой, буде безвізовий режим! Як здорово! Здорово, хто ж сперечається?! Але тут виникає питання: «Хлопці, чого радієте? У Вас, що 40 євро не вистачало, щоб нарешті поїхати? Насправді, питання в тому, що у нас взагалі немає грошей на поїздку».

Способи подання інформації

Способи інформування людей можуть бути самими різними - пояснення, відповіді на запитання, демонстрація конкретних фактів того, що  децентралізація  - це реальний шлях до покращення життя.

Це можуть бути приклади іноземних держав (учасниками обговорення були названі Швеція, Норвегія, Польща, Німеччина, Англія), як  доказ переваг децентралізованої влади.

Переконують і приклади вирішення якихось локальних проблем з вітчизняного досвіду: проведення водогонів, реконструкція будівель, садочків, шкіл, ФАПів тощо.

Цікавою є думка про необхідність демонстрації того, як децентралізація спонукає людей до віри в себе, підвищенню самооцінки, самоповаги, активності, об’єднання. Треба показувати людині, що вона щось може, що людина є потрібна суспільству, що вона є потрібна  державі, що вона щось вирішує. Інформація про шляхи набуття почуття власної гідності, бажання щось змінювати і впливати на владу відповідає потребам сучасної людини.

 Для молоді найвпливовішим щодо розуміння переваг децентралізованої влади та можливості щось змінювати є участь в організації цікавих культурно-масових заходів, ініціатив. Чим більше людей на таких заходах, тим більш «світлих» людей і тим більш рішень, варіантів.

Залучення молоді до  реалізації масових заходів (наприклад фестивалів), соціальних проектів чи волонтерського руху дає переконливі результати -  з’являється маса, буквально, сотня активної молоді, яка хоче щось змінювати.

Інформація повинна людину спонукати до роздумів, до свідомого вибору. Людина повинна усвідомлювати і розуміти, що їй треба зробити, щоб отримати результат і самостійно вибирати ту «ціну», яку треба заплатити. Припустимо, мені кажуть: «Через 5 років у місті, де ти живеш, всі дороги будуть в ідеальному стані. Але за це, всі ці 5 років ти повинна будеш платити зі своєї зарплати ось стільки-то». Другий варіант: «Ти нічого не платиш, ти нікому нічого не винен, але через 5 років ми так добре заживемо! .. Все саме по собі станеться». Третій варіант: «Ніхто нікому нічого не платить, але ти береш лопату, граблі, і один раз на тиждень йдеш і працюєш на цих дірках на дорозі». Я обираю те, що я хочу, що я вважаю правильним.

Для розуміння змісту децентралізації може бути використані приклади недоліків центральної влади (для конкретних людей). Яскравий приклад з досвіду учасника обговорення, як централізована влада може суперечити здоровому глузду: Як освітні семінари збирали, то зіткнулись з тим, що в селі нема залу великого, щоб вмістити всіх людей. Ми приходимо в державні установи, то вони кажуть: «А якщо до нас зараз перевірка приїде?». Вони мають подавати в район запит на дозвіл.  Ми кажемо: «Ми Вам заплатимо». Тільки на свій власний ризик голови сільських рад чи директори шкіл так працюють. А інші, хто має страх, кажуть: «Краще ми не будемо мати тих 800 чи 1000 гривень, але щоб не мати проблем і не сидіти…»

І ще один приклад того, як централізована влада обмежує можливості в наданні послуг громадянам. У нас є бібліотеки, їм дали повноваження, вони ні вліво, ні вправо нічого не роблять. Вони зачинені. Працівник є, зарплату від держави йому виплачують, але послуг громаді він не надає. Бібліотеки, які мають креативних бібліотекарів, надають безліч функцій і працюють цілорічно.

Цільова аудиторія

 У процесі інформування та формування кола прибічників децентралізації необхідно враховувати особливості аудиторії.

Особливу увагу необхідно приділяти роботі з молоддю, починаючи зі школи. 

Для молоді є важливим докази того, що децентралізація розширює можливості для самореалізації (отримати освіту, роботу, інформацію).

Як урахувати регіональні особливості? Аналіз висловлювань представників різних регіонів, демонструє, що різні регіони знаходяться на різних стадіях усвідомлення і готовності прийняття нововведення (реформи). Використовуючи логіку, що була запропонована одним з учасників, можна констатувати, що: Одеса – це перша стадія – заперечення; Полтава, Харків,  Київ (група журналістів) - друга стадія – стадія сумніву;  Івано-Франківськ - третя стадія – стадія дослідження і Вінниця четверта стадія – стадія приєднання.

Один з учасників обговорення наводить приклад особливостей самоврядування і активності громад у вирішенні своїх проблем на Закарпатті .

Я нещодавно приїхав із Закарпаття. Є таке село Заріччя. Це село, яке має біля 600 гектарів теплиць. Кожен господар має там до пів-гектара теплиць. Вони забезпечують практично більшу частину України ранньою капустою.

Що цікаво? Вони не так довго були під Радянським Союзом як ми, і там не «вбили» відчуття «господаря». До них якісь чиновники хотіли зайти, знищити ті теплиці і побудувати тепличний комплекс. Вони просто громадою вийшли і не дали це зробити. Коли їм вводили в шкільну практику якісь предмети, які вони вважали за непотрібні, вони також всі йшли разом і казали: «Цього не буде у нас в селі».

Якщо вони бачать, що в них розбиті дороги (в тому селі на 600 дворів 600 фур мають; зрозуміло, що ті багатотонники розбивають дорогу і зрозуміло, що в держави коштів немає, щоб ремонтувати), вони об’єднуються вулицями. Є підприємець, який має декілька фур і може собі позволити… і є господарі, які працюють нормально і заробляють. Вони об’єднуються і самі біля себе роблять дорогу.. Новий квартал там будується, і вони самі роблять дорогу.

Звичайно, сільська рада якісь фінансові вливання дає, але це – краплина в морі.

Якщо подивитись на рівень життя, на рівень усвідомлення людей, то ти розумієш, що вони не чекають подачки, вони самі працюють на себе.

Цікавою знахідкою щодо образів взаємин різних регіонів України, вважаю, алегорію родинних відносин

 Захід України – це в нас дідусь. Він постійно підтримує культуру в нашій сім’ї. Батько – це в нас Центр України. Він скеровує сюди чи туди кошти. Схід України в мене асоціюється з тещею. А Південь асоціюється в мене з матір’ю, адже вона постійно всілякі продукти дістає звідкілясь, купає в річці дітей наших.

Канали інформації

 Безумовно для інформування населення треба активно залучати традиційні канали інформування: ефірні (телебачення, радіо), друковані (газети, журнали). Серед пропозицій, що були  висловлені учасниками дослідження робився наголос на необхідність створення  Серії передач, відеороликів про людей, які втілили успішно щось завдяки децентралізації.

Крім того, люди відчувають необхідність у зустрічах наживо з цікавими людьми, які вміють пояснити, відповісти на питання, заразити своїми ідеями, переконаннями стосовно реформ в Україні.

Щоб приїжджали люди, які б все це пояснювали і все це йшло в цікавому інтерактивному форматі. Щоб люди могли прийти, в першу чергу, щоб побачити свого кумира. Але, він, в той самий час, подавав би їм ідею. Наприклад, для молоді – це був спортсмен, чи артист, чи політик, чи зірка телебачення.

 Виявляється, є у людей потреба у живому спілкуванні, в цікавих публічних лекціях. Найбільш яскравий вислів: Особисто я, згоден навіть біля Дюка зібрати людей, на Потьомкінських сходах, якщо нам розкажуть цікаве про те, що зробити, щоб було світле майбутнє. Молодь піде!

 Звичайно, для молоді, значним інформаційним каналом (ресурсом) є соцмережі в Інтернеті. Одна з учасниць групових обговорень зізналася, що у неї  біля 2000 «друзів» тільки на Facebook. Мінімальна кількість «друзів» у інших представників молоді було названо 70.

 

Критерії вдалої інформаційної кампанії

 ДОВІРА

Всі людські відносини засновані виключно на взаємній довірі. Інакше з дому просто не вийдеш. Та й сам будинок не побудуєш. Без взаємної довіри будь-яке суспільство приречене на розлад і розпад.

 РОЗУМІННЯ  СЕНСУ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ

Щоб базові принципи розуміли бабусі й дідусі і розуміли молодші школярі.

 БАЖАННЯ більше узнати про переваги децентралізації та щось робити для втілення реформ в життя.  Інформація повинна зворушити людей, примусити вірити в себе і щось робити

 ПЕРЕКОНАННЯ в необхідності реформ

Інформація, яка призводить до зміни свідомості.

  

(далі буде…)

 

Наступне есе Ольги Данчевої - про особливості сприяйняття децентралізації мерами малих міст України.