13:44 | 13.04.2018

5 завдань громадам від МОЗ

Панель «Децентралізація у сфері охорони здоров’я» була останньою на розширеній урядовій нараді, яка нещодавно проходила у Вінниці і була присвячена питанням децентралізації та регіонального розвитку. Можливо, саме тому заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк був максимально лаконічним та конкретним. Протягом своєї короткої промови він стисло виклав завдання, які стоять перед громадами, задля успішної реалізації реформи. 

- Дорогою до Вінниці я заїхав до рідного села, – розповів пан Ковтонюк. – Це доволі бідне невеличке село у Житомирській області. З медичної інфраструктури у ньому є лише скромна амбулаторія. Так-от, у ній зробили ремонт, є сучасний комп’ютер, принтер, ксерокс. І 562 жителя села вже підписали декларації зі своїм лікарем. Це я до того, що будь-яка, навіть найменша громада за бажання може втілювати реформу. 

Павло Ковтонюк окремо зупинився на задачах, які стоять перед органами місцевого самоврядування, «щоб реформа охорони здоров’я була успішною». 

- Протягом останніх днів вже 100 тис. українців обрали собі лікарів, підписавши з ними відповідні декларації, – зазначив він. – Але наступний етап буде ще важливішим. Він розпочнеться тоді, коли держава платитиме лікарям, яких обрали пацієнти. І кошти, які «підуть за пацієнтом», будуть набагато більшими, ніж тепер. Якщо зараз за медичною субвенцією на одну людину держава виплачує 240 грн, то за новою схемою буде сплачувати 370 грн і навіть більше, якщо йтиметься, припустимо, про дитину чи літню людину. Таких коштів у первинній охороні здоров’я України ще не було. 

content_10.jpg

Однак, за словами Павла Ковтонюка, перед громадами стоять п’ять завдань, щоб почати реформу вже цього року і щоб «не тільки пацієнти, але й лікарі відчули, що щось змінилося». 

- Найперше, що мають зробити органи місцевого самоврядування, це реорганізувати медичні заклади, перетворивши їх у комунальні некомерційні підприємства, – повів далі Павло Ковтонюк. – Як саме зробити це, МОЗ за потреби готовий підказати. По-друге, усім закладам охорони здоров’я треба підключити до електронної системи охорони здоров’я. Бо вже цього року усі рецепти і направлення мають бути електронними. По-третє, органам місцевого самоврядування треба базово оснастити комунальні медичні заклади. Пацієнт не повинен купувати «ватку та бинтик» в аптеці навпроти. Існує табель оснащення медичного закладу, який не так складно виконати. Четверта позиція – треба забезпечити відповідний сервіс. Пацієнт не має стояти у чергах. Треба зробити так, щоб він не бігав здавати аналізи до поліклініки – нехай їх візьмуть у нього на місці і згодом відвезуть у поліклініку. Нехай пацієнт матиме можливість прийти на прийом до лікаря у вихідний. Зробіть замість «дірочки» реєстратури відкриту рецепцію, місце для дитячих візочків тощо. Усе це нескладно і недорого виконати – за бажання. П’яте – треба провести комунікаційну кампанію, розповсюдивши матеріали МОЗ. Той, хто зробить це до липня цього року, зможе заключити договір з Національною службою здоров’я і отримуватиме чималі кошти за новим принципом. 

Павло Ковтонюк пообіцяв, що піонери реформи отримають значний пакет допомоги від спеціально створеного Міжнародного офісу партнерів. Цей Офіс також може допомогти у проходженні автономізації, в електронному підключенні до Національної служби здоров’я тощо. 

- Медицина має повернутися до людини обличчям – такою є наша з вами мета, і вона нам цілком під силу, – резюмував заступник міністра. 

Згодом було кілька виступів, які підтверджували тезу Павла Ковтонюка про те, що «за бажання, можна виконати усі вимоги МОЗ з реформування» 

- Дуже важливо, щоб пацієнти, лікарі та влада довіряли одне одному, – зазначив Балтський міський голова Сергій Мазур. – А для цього потрібна максимальна прозорість у стосунках. Протягом останніх двох років ми ретельно працювали над транспортною доступністю медичних послуг, у тому числі організували безоплатне підвезення до лікарень людей з сіл. Ми домовилися з лікарями про те, що вони мають зробити все можливе для того, щоб пацієнти зрозуміли, що на них завжди чекають у медичному закладі. Ми зробили безоплатним п’ятиденне лікування у стаціонарі, але при цьому поставили умови: кожен пацієнт має пройти профілактичний огляд у свого сімейного лікаря, а також безоплатно здати відповідні аналізи. У ФАПах та амбулаторіях медсестри вже давно беруть аналізи, щоб люди не їздили самі до поліклінік. До того ж, з двадцяти своїх медичних закладів ми капітально відремонтували вісімнадцять. 

content_11.jpg

Сергій Мазур також розповів про те, що у Балтській громаді вже зараз «вчаться працювати за електронними рецептами». Також громада бере активну участь у формуванні госпітальної ради. 

А директор департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Віктор Лисак розповів про досвід області у реформуванні медицини. 

- Радянська система вчила лікаря відправити пацієнта від себе, і саме це ми маємо змінити насамперед, – сказав він. – Ми на 50% збільшили кількість амбулаторій на Полтавщині, ми збільшили кількість обстежень пацієнтів у 4 рази. Ми забезпечили передання даних електрокардіограм та інших досліджень з амбулаторій та ФАПів до лікарів. Ми також влаштовуємо курси лікарів із опанування сучасної медичної техніки. 

А голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук поінформував, що на Тернопільщині ще до старту реформу заснували електронний реєстр пацієнтів, «яким охоплено все населення краю». Також тернопільчани зуміли забезпечити медичну мережу молодими спеціалістами на 87%, що є найкращим показником у цілій Україні. 


Матеріал створений за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO 

 Автор: Дмитро Синяк

Короткая ссылка на новость: http://despro.org.ua/~28fzQ