Виступ Президента України на міжнародних муніципальних слуханнях «Розвиток належного врядування на місцевому та регіональному рівнях»
Шановні колеги!
Я знаю, що та робота, яка проводиться останнім часом, і ті зібрання, які проходять в регіонах - вони викликають, я сказав би так, ініціативу на місцях і, безумовно, без участі центральних органів влади і особисто Президента багато питань вирішувати важко. Я це добре розумію. Тому я приїхав для того, щоб обмінятися з вами думками, зробити короткий виступ, настільки, наскільки це можливо. І безумовно, буду чекати ваших пропозицій.
Хочу сказати, що реформа місцевого самоврядування підійшла впритул. Це – вимога часу. Це те, що потрібно сьогодні, щоб дати новий поштовх розвитку економіки країни, розвитку регіонів.
І ніхто це краще не зробить, ніж місцеве самоврядування. Тому що саме ви наближені до людей, знаєте їх потреби, знаєте наші можливості – як на рівні регіонів, так і на рівні держави. І наше з вами завдання – зробити все, щоб поступово пішов процес децентралізації влади і передачі певних функцій в регіони. Зробити так, щоб регіони були самодостатні, економіка регіонів була якомога більше збалансованою. Це – наше завдання. Яким шляхом ми будемо йти – ми з вами повинні домовитися. Я чекаю від вас цієї ініціативи, за великим рахунком. Хоча сам добре розумію і добре пам’ятаю, які проблеми є в регіонах і як до їх вирішення підходити.
Тому я хотів привітати всіх учасників муніципальних слухань і підтвердити ще раз, що ми з вами зобов’язані розпочати шлях реформи самоврядування. Як ми будемо це робити - я поділюся з вами своїми думками, і що нам заважає зняти ці перешкоди. Безумовно, повторюю, це найважливіше завдання, і ми будемо приділяти йому уваги стільки, скільки потрібно.
Саме самоврядність є основою основ національного розвитку, фундаментом української республіки.
Великою мірою саме від самоврядування залежить подальший розвиток громадянських свобод і власне громадянського суспільства, демократичні засади держави, європейський поступ України.
Минулого тижня ми всі отримали важливий сигнал від Європейського Союзу: Європейський парламент у своїй резолюції підтвердив готовність до подальшої поглибленої співпраці з Україною та її історичний шанс стати невід’ємною складовою ЄС.
Але всі ми розуміємо: цей шанс буде реалізований лише за умови незворотності реформ, успішної модернізації країни. Користуючись цією нагодою, хочу ще раз підтвердити: курс на модернізацію та європейську інтеграцію є визначальним для України.
Важливою передумовою подальших змін є ефективна економічна політика. За півтора роки ми змогли подолати адміністративний хаос, відтворити дієздатну дієву владну вертикаль. Ми поступово витягуємо, як кажуть, Україну з економічної прірви, в яку вона скотилася в 2008-2009 роках. На сьогодні Україні вдалося вийти майже на докризовий рівень економічного розвитку.
У людей є робота і зарплата, заборгованість з якої поступово скорочується. За останні півтора роки середня зарплата зросла майже на 800 гривень. Стабільно зростає ВВП, його динаміка збільшується другий рік поспіль. Близько 10% ми маємо зростання промислового виробництва – також другий рік поспіль. Цього року ми зібрали один із найкращих врожаїв за всі роки незалежності. Головне тепер – по-господарськи використати досягнуте.
Ми приборкали інфляцію – хоча вона тримається на рівні близько 9%, – але це інфляція одна із найнижчих інфляцій за останні 5 років.
В той же час, для подальшого економічного розвитку країни, зростання добробуту громадян, утвердження України як сильної, надійної держави існують суттєві ризики. Перш за все, необхідно зберегти позитивні тенденції в умовах розгортання нової хвилі світової економічної кризи. Я не хочу нікого лякати. Я багато по світу бачу, що робиться, і ми із засобів масової інформації бачимо, як лідери великих європейських країн, США працюють над тим, щоб приборкати ту кризу, яка, як кажуть, дає себе відчути – все голосніше і голосніше. Але ми над цим працюємо. Хочу вас запевнити, що ми щоденно в робочому режимі працюємо на різних рівнях. Вчора я свій робочий день закінчив тим, що провів декілька нарад, і останню нараду, з великим, як кажуть, активом верхніх щаблів влади держави. Ми слідкуємо в режимі он-лайн щоденно, що робиться на світових ринках.
Тому я хотів би, не лякаючи нікого, сказати: безумовно, ми маємо одну з найсерйозніших проблем – це проблема надвеликої ціни на газ, яка впливає практично на всі напрямки економіки нашої країни. Це і тарифи на житлово-комунальне господарство, це і пряма ціна на газ. Ви знаєте, що невипадково ми з вами маємо дефіцит «Нафтогазу України», тобто «Нафтогаз» сьогодні працює зі збитками. І все, що ми робимо ці півтора роки – ми ведемо надзвичайно непросту роботу для того, щоб знайти вихід з цієї ситуації.
Я не хочу зараз у великі подробиці вдаватися, але ви на місцях відчуваєте, як непросто сьогодні управляти економікою. Так чи ні?
Незважаючи на те, що зростають доходи бюджету, незважаючи на те, що зростає ВВП і ми фактично почали ВВП півтора роки тому на рівні біля одного трильйона, зараз ми вже на 2012 рік плануємо півтора трильйона ВВП, але ситуація залишається дуже-дуже непростою.
Тому я, як кажуть, не закликаю сам себе до тих завдань, – я хочу сказати вам, що ми готові в будь-яку хвилину оперативно відреагувати на економічні зміни у світі.
Україна є невід’ємною складовою тих процесів, які відбуваються. Тому ми на постійній основі працюємо і з бізнесом, і з наукою, і з банківською сферою – у цій постійній тісній співпраці ми, безумовно, знаходимо інструменти, як реагувати на цю ситуацію.
Ризики не зменшуються - вони, скоріш за все, посилюються - від збереження наших ще застарілих і невирішених проблем – низької енергоефективності, нерозвинутого внутрішнього ринку, переважання в експорті сировини і напівфабрикатів, значного тіньового сектору економіки.
У сфері державного управління головним викликом є подолання корупції, приведення роботи правоохоронних органів у відповідність із міжнародними стандартами прав людини.
І саме тому я прискорив розробку та прийняття Указами Президента Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки та Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю.
Розглядаю приєднання України до ініціативи Президента США Барака Обами та Президента Бразилії Ділми Ван Руссефф «Партнерство «Відкритий уряд» як важливий крок для подальшого розвитку в Україні демократичних засад державного управління.
Розраховую, що участь України у цій ініціативі дозволить повною мірою використати передовий досвід налагодження ефективного діалогу між державною владою і громадянським суспільством, а це, у першу чергу, є однією із фундаментальних засад розвитку справжньої, дієвої демократії.
На часі – підготовка та проведення «капітального ремонту» регіональної влади і системи місцевого самоврядування.
Це ті структури влади, що найближчі до людей. І саме за ефективністю їх роботи люди оцінюють ефективність всієї влади.
Європейська інтеграція України потребує вироблення та реалізації такої моделі регіонального управління, яка б відповідала принципам регіональної політики Європейського Союзу, сприяла становленню нових форм співпраці у форматі «центр-регіон».
Упродовж 20 років регіональна політика в Україні будувалася на принципах утвердження вертикалі відносин «центр-регіони», успадкованих від радянського адміністративно-бюрократичного апарату. Тільки місце так званого «союзного центру» зайняв Київ, куди всі місцеві керівники продовжували і продовжують їздити за дотаціями, погодженнями та дозволами.
Ми з вами добре розуміємо, що такий консервативний підхід призвів до поглиблення диспропорції розвитку регіонів, виснаження місцевих і державних ресурсів, поширення корупції.
Подолання цієї інерції є головним завданням нової регіональної політики. І це можливо лише в разі побудови міцних горизонтальних зв’язків між регіонами і місцевими громадами.
Серед головних інструментів нової державної регіональної політики я бачу міжрегіональне співробітництво, націлене на створення економічної основи для задоволення потреб внутрішнього ринку.
До речі, коли я останнім часом був у Бразилії з державним візитом, ми домовилися, що вже навесні цього року ми будемо проводити економічний бізнес-форум, скоріше за все в Сан-Паулу. Це регіон, який дає 33% ВВП у країні і в якому живе близько 40 мільйонів громадян Бразилії.
І ми домовилися, що участь у цьому форумі візьмуть керівники місцевого самоврядування України і Бразилії. Ми пропорційно сформуємо такі делегації на рівні двох країн і почнемо розвивати ці міжрегіональні зв’язки, міждержавні, з Південною Америкою. Я переконаний в тому, що той рівень розвитку місцевого самоврядування, який зараз існує у Бразилії, дасть нам реальний практичний приклад і поштовх до розвитку місцевого самоврядування в нашій державі. Тому що в Бразилії місцеве самоврядування досить суттєво розвинуте. І є – я сказав би так, задоволення регіонів. Я зустрічався з губернатором Сан-Паулу, з керівниками міст, мерами міст – хоча вони вважають, що бюрократія в Бразилії ще досить сильна, але і останнім часом – за Президента Лулу, і зараз – Ділми Руссефф, – поступово йде передача прав у регіони, і вони вже відчувають себе досить впевнено. Це я кажу як приклад того, що ми будемо робити. І, безумовно, співпраця з нашими сусідами, з Росією, сусідами з усіх сторін, що оточують нашу державу. Нам треба тримати зв'язок, працювати з Європейською Радою, і ми будемо з вами поступово рухатися в цей бік.
Що стосується тих реформ, які ми робитимемо в нашій країні, ви будете учасниками напрацювання цих реформ, безпосередніми авторами, співавторами тих законів, які ми будемо з вами ближчим часом приймати. І ця ініціатива від регіонів дуже важлива. Колись, багато років тому ми з Анатолієм Близнюком започаткували Центр законодавчих ініціатив, який працює до сьогоднішнього часу. У співпраці з народними депутатами України центр багато питань вирішував і вирішує зараз, але цього вже замало. Але це той шлях, який показує ефективність цієї роботи.
Тому ми будемо використовувати всі сучасні підходи до регіонального розвитку і будемо реалізувати їх через роботу агенцій регіонального розвитку, що поєднають ініціативу підприємницьких кіл, активність громадських організацій та нормативно-правову підтримку з боку державних адміністрацій та рад.
У 2012 році вперше передбачено використати інноваційний потенціал Державного фонду регіонального розвитку для фінансової підтримки найважливіших сфер та напрямків місцевого та регіонального розвитку.
Проте ця підтримка, безумовно, буде адресною, цільовою. Інвестиції отримають лише ті регіони, що демонструватимуть готовність до реформ.
Це будуть державні інвестиції та гарантовані державою кредити у ті проекти, що дійсно спроможні якісно позначитись на місцевому розвитку.
На кожну гривню інвестицій держава вимагатиме підвищення добробуту людини. Сприймайте це як запровадження ринкових відносин між державою та регіонами. Це тільки початок.
Вирішальну роль у забезпеченні комплексного розвитку регіонів відіграє стратегічне бачення розвитку кожного регіону, розуміння його внутрішніх проблем та адекватна оцінка наявних ресурсів.
На цій основі кожен регіон має підготувати стратегію сталого соціально-економічного розвитку у згоді з національними пріоритетами політики модернізації.
Цей етап є надзвичайно важливим для забезпечення суспільної довіри до реформи.
Реформа місцевого самоврядування і регіональної політики можлива лише за наявності у регіонах достатніх економічних та інтелектуальних ресурсів, необхідних для здійснення нових повноважень у соціально-економічній сфері.
Реалізація Державної стратегій регіонального розвитку на 2011-2015 роки передбачає подолання депресивності регіонів, укладення угод між Урядом та областями.
У той же час, станом на сьогодні угоди укладені лише з третиною областей, не було прийнято жодної програми подолання депресивності.
Це недоліки, які мають бути усунуті в найкоротші строки.
У 2013 році буде новий бюджетний планувальний цикл в ЄС, і нам важливо максимально гармонізувати своє законодавство з європейським, в тому числі для того, щоб отримати фінансування проектів регіонального розвитку.
Крім того, у 2010-2012 роках реалізується проект «Національний Конвент України щодо ЄС», який спирається на успішний досвід Словаччини, Сербії, Боснії і Герцеговини щодо реформування регіональної політики. Проект отримав офіційну підтримку від МЗС України та Міністерства економіки України. Результатом проекту стануть системні рекомендації для парламенту, виконавчої та місцевої влади, що ґрунтуються на використанні європейського досвіду.
Шановні колеги!
Регіональне управління та місцеве самоврядування нерозривно пов’язані з «демократією участі» на місцях.
Самоорганізація населення, зміцнення громад мають сприяти підвищенню якості послуг, що надаються місцевою владою.
Мова йде про якісно нову філософію врядування, і нове бачення шляхів вирішення проблем.
На жаль, хоча у Конституції і закріплений високий статус територіальних громад, на сьогодні в Україні зберігається дуже консервативна, пострадянська версія організації місцевого самоврядування. Це коли територіальні громади потенційно мають права, але не мають можливостей їх реалізувати.
Сьогодні нашим головним завданням є визначення загальної послідовності кроків, що дозволять здійснити реформу максимально ефективно і, водночас, з найменшими ризиками для держави і суспільства.
Власне ці ризики і загрози зрозумілі, мабуть, кожному, хто мав справу зі сферою регіонального та місцевого управління:
- територіальні громади були практично усунуті від розробки місцевих бюджетів та програм територіального розвитку. Місцеві державні адміністрації, відповідальні за ці напрями, реалізовували їх у залежності від ситуації в центрі;
- різні політичні орієнтації голів місцевих державних адміністрацій, які призначались з Центру, та голів місцевих рад і мерів, які обирались на місцевих виборах, часто призводили до конфліктів, які на тривалий час блокували вирішення нагальних проблем розвитку громад;
- недосконала система делегування повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування призводила до дублювання функцій, зростання бюрократичної тяганини та неспроможності реалізувати місцеві програми розвитку;
- останніми роками в діяльності місцевої влади загострилась проблема корупції при визначенні об’єктів фінансування та здійсненні державних закупівель. А також зловживання місцевими ресурсами, в першу чергу земельними, на розподілі яких стали заробляти нечисті на руку чиновники;
- в умовах фізичного зносу та моральної деградації житлово-комунальної інфраструктури виникли надмірні і неприпустимі розбіжності у визначенні собівартості й утворенні тарифів у сфері житлово-комунального господарства.
Ці проблеми і сьогодні суттєво ускладнюють ситуацію. Тому подорожчання ресурсів стали просто перекладати на населення.
Тому я був змушений жорстко поставити питання про ситуацію в житлово-комунальному секторі перед Урядом та керівниками місцевих адміністрацій і вдатися до кадрових рішень.
Відверто кажучи, людям не потрібні формальні декларації. Їх цікавить, щоб у домівках було тепло, щоб сміття своєчасно вивозили, щоб вистачало дитячих садків і лікарняних ліжок, щоб соціальна допомога надавалася вчасно і в належному обсязі.
Як я вже неодноразово наголошував, основою реформування має бути розширення прав територіальних громад, децентралізація влади та нова якість адміністративних послуг населенню.
Результатом реформи має стати:
- зменшення регіональних диспропорцій та кількості депресивних територіальних громад;
- зростання матеріально-фінансового забезпечення територіальних громад;
- створення умов для розвитку територіальних громад та самодостатні, дієздатні, конкурентоспроможні інститути народовладдя на місцях;
- підвищення якості життя громадян України.
І саме такі результати реформи обов’язково повинні відчути люди.
Водночас, ми не маємо права допустити вакууму влади і дефіциту відповідальності в жодній із ситуацій, що буде виникати в процесі реформування.
Одна невдала пропозиція чи помилкове рішення може відкинути країну до тієї точки, з якої ми починали.
Ми маємо сумний досвід 2005 року, коли непідготовлену і недостатньо обґрунтовану версію адміністративно-територіальної реформи зупинили самі громадяни.
Особливо потрібна зваженість і відповідальність при здійсненні таких масштабних перетворень у посткризовий період.
Тому я готовий повторити – реформа обов’язково буде. Але вона буде продумана, зважена, послідовна. І обов’язково за вашої участі, тобто за участі місцевих громад.
Основний її зміст – децентралізація управління. Найскладнішим її елементом є перерозподіл частини повноважень від органів державної влади до місцевого самоврядування та сформованих ним виконавчих структур.
Важливою передумовою реформування місцевої влади має стати розширення доходної бази місцевих бюджетів та раціоналізація їхніх видатків.
Змінений Бюджетний та новий Податковий кодекс не дають повної відповіді на потреби забезпечення спроможності органів місцевого самоврядування та громад. Тому робота над внесенням змін до кодексів триває. І я вас закликаю приймати в цьому процесі участь.
Одним із найскладніших завдань адміністративно-територіальної реформи є укрупнення громад. У цьому напрямі вже зроблено перші кроки - розроблено законопроект про об’єднання територіальних громад, який проходить широке обговорення.
Законопроект встановлює порядок об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та надання державної підтримки такому об’єднанню.
Але наголошую - дотримання принципу добровільності об’єднання територіальних громад є обов’язковим! Тому тут потрібна велика робота.
У напрямку адміністративної реформи прийнято за основу нову редакцію Закону України «Про державну службу». Опрацьовується законопроект про службу в органах місцевого самоврядування, концепцію якого буде презентовано на наших муніципальних слуханнях.
Ці закони є базовими, оскільки посилюють статус державної служби та служби в органах місцевого самоврядування та підвищують конкурентоспроможність такої служби на ринку праці.
Але всі ці зміни запрацюють лише за однієї умови – якщо наші громадяни підтримають і засвоять нові практики самоврядності.
Ніякі повноваження не допоможуть, якщо наші громадяни не подолають комплекс радянської пасивності.
Самоврядування – це влада громадян там, де вони живуть, працюють, де живуть їх родини, де ростуть їх діти.
Тому завдання найближчої перспективи – це навчитися жити громадою, брати відповідальність на себе, приймати участь в рішеннях органів самоврядування. Нам потрібна велика роз’яснювальна, просвітницька робота, якісно новий рівень підготовки управлінських кадрів, засвоєння кращого зарубіжного і вітчизняного досвіду.
Як відомо, знання і практичні навички найкраще формуються в процесі самої роботи. Тому, думаю, буде правильним, якщо ми реалізуємо пілотні проекти в тих регіонах і на базі тих територіальних громад, що будуть до цього готові раніше від інших.
Переконаний, що саме реформа місцевого самоврядування сприятиме максимальному розкриттю всього розмаїття місцевих ініціатив, відновленню живильних першоджерел національного розвитку, може і повинна стати рушійною силою нової хвилі модернізації нашої країни.
Шановні учасники слухань!
На засіданні Ради регіонів при Президентові України влітку цього року ми прийняли рішення провести опитування щодо напрямів і пріоритетів реформування системи місцевого самоврядування.
На основі поданих пропозицій, а також науково-експертних розробок, урядових напрацювань Державним фондом сприяння місцевому самоврядуванню в Україні був розроблений документ «Основні стратегічні напрямки реформування місцевого самоврядування в Україні».
Пропоную розглянути цей документ та взяти його за основу при розробці Дорожньої карти реформування місцевого самоврядування.
Зі свого боку, за результатами цих слухань, я дам відповідне доручення щодо розробки такої Дорожньої карти.
У всіх вас є багато напрацювань. Нам слід об’єднати зусилля та виконати цю роботу спільно.
Для того, щоб справа рухалася, потрібно, щоб у справу реформування активно включилися урядові структури, парламент, органи місцевого самоврядування, інституції громадянського суспільства, міжнародні організації.
Час розмов уже минув, ми повинні виходити на конкретні рішення.
Ми починаємо з реформи місцевого самоврядування, але розуміємо, що вирішення одних питань ставить на порядок денний інші, більш загальні і кардинальні.
Тому свого завершеного вигляду реформа отримає тільки в контексті змін адміністративно-територіального устрою держави. А це – зміни до Конституції, кардинальна перебудова всієї адміністративної системи.
На моє переконання, основний масив рішень щодо реформування місцевої влади перебуває в загальному руслі конституційних змін, що передбачаються у середньостроковій перспективі.
У зв’язку з цим пропоную в рамках роботи Конституційної асамблеї використати наші напрацювання та провести широку дискусію щодо вибору оптимальних шляхів розвитку місцевого самоврядування, реформування системи місцевої влади і адміністративно-територіального устрою.
У процесі формування Конституційної асамблеї було б варто залучити до її складу авторитетних представників місцевого самоврядування. Подумайте над цим і вносьте пропозиції.
Шановні учасники муніципальних слухань!
На завершення хочу подякувати нашим європейським колегам за підтримку перетворень в Україні.
Досвід країн-членів Ради Європи є неоціненним для країн, що прагнуть розбудовувати свої суспільства на засадах загальнолюдських цінностей.
Вже 7 листопада Україна передає Великій Британії головування у Комітеті Міністрів Ради Європи.
Ми на високій ноті закінчуємо своє головування. Вже післязавтра тут, в «Українському Домі», відбудеться 17-та сесія міністрів, відповідальних за місцеве та регіональне врядування, країн-членів Ради Європи.
Разом з нашими Міжнародними муніципальними слуханнями цей захід визначить пріоритети розвитку сфери місцевої та регіональної демократії на найближче майбутнє.
Бажаю учасникам слухань плідної роботи.
Дякую за увагу!
Прес-служба Президента України Віктора Януковича