Про систему водопостачання та сортування сміття в рамках децентралізації. 

В студії "Громадського радіо" Вячеслав Козак експерт з питань публічних послуг Швейцарсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” DESPRO.

Тетяна Трощинська: Що таке публічна послуга? Якщо ми говоримо про послуги, то здається, що це більше про комерцію, а де тут держава? 

Вячеслав Козак: Публічна послуга — це та послуга, яка надається публічними органами влади. На сьогоднішній день розрізняють велику кількість публічних послуг, особливо в рамках тої теорії, яка була запропонована, коли розвивався ще державний менеджмент, коли держава в рамках децентралізаційних процесів передавала повноваження на нижчий рівень. Її ще називали деволюція — такий складний термін, який говорить про те, що повна передача повноважень передається на нижчий рівень і також передається відповідальність. Тому публічна послуга на нижчому рівні складається з того, що ті повноваження, які передаються на місцеве самоврядування, повинні виконуватись якісно і в повному обсязі. 

Тетяна Трощинська: Що передалося на місцеве самоврядування? Ми говорили про освіту, охорону здоров’я, але часто трапляється, що і громадяни не знають, за що відповідають органи місцевого самоврядування. 

Вячеслав Козак: Те, що на землі, те, що відчуває кожен громадянин — відповідальність місцевого самоврядування. Житлово-комунальні послуги — один із факторів. Ми їх ще називаємо децентралізаційні послуги. Поводження з твердими побутовими відходами теж є місцевою послугою. Ніхто, крім місцевого самоврядування цієї послуги не надасть. Але ці послуги можна передати і приватному сектору — вони теж можуть з цим працювати у рамках державного менеджменту. Дуже класний приклад такої реалізації — це нотаріат, коли вони виконують певні державні функції. Сьогодні ми в Україні відчуваємо, що велика кількість державних публічних послуг були передані приватному нотаріату і він їх виконує активно та якісно. 

Сніжана Старовицька: Ви згадали про тверді побутові відходи. Як ви вважаєте, наскільки ефективною буде передача на нижчі ланки цієї послуги? Бо інколи таке враження, що Закон про відходи, який мав би запрацювати з 1 січня цього року, зовсім не працює. 

Вячеслав Козак: В рамках великої концепції, щодо поводження з відходами, розробляється низка законів, які будуть дозволяти ефективно реалізовувати це завдання. Проте, рівень надання різних послуг, щодо збирання, сортування також має бути класифікований. Ми не можемо реалізовувати всі завдання на нижчому рівні, певні послуги мають реалізовуватись на різних рівнях територіальних. Тому на рівні регіонів повинні бути розроблені відповідні плани поводження з відходами, які дозволятимуть зрозуміти, на якому з рівнів буде відбуватись певний рівень надання цієї послуги. Тобто на рівні територіальної громади збирання, в якійсь мірі може бути сортування, далі на вищому рівні — захоронення, переробка тих відходів. Це все буде складатись із двох важливих причин: економічна доцільність та екологічний фактор ризиків та впливів, які можуть здійснюватись під час надання цієї послуги поводження з відходами. 

Тетяна Трощинська: Ми говорили на гарячу тему водопостачання та тему відходів. Ви сказали, що ви часто буваєте в полях. Що турбує в полях? 

Вячеслав Козак: Тарифна політика — це головний фактор. Якщо є вода, то чому вона така дорога? Менш турбує чомусь питання водовідведення. Хоча для нас, як для експертів, це питання не менш важливе тому, що без якісного водовідведення система водопостачання практично не може існувати. Система водопостачання в будь-якому випадку перетворюється в систему водовідведення. Без якісного водовідведення ми руйнуємо екосистему навколишнього середовища. Тобто всі нечистоти, вся хімія, яку ми використовуємо, перетворюються в велику загрозу для екосистеми. За науковими дослідженнями, в Україні ми практично вже втратили перший водоносний горизонт. Треба бути дуже уважними — це вже виклики до держави, що треба робити дуже серйозне регулювання цього сектору, особливо в сфері водовідведення.